Встановлення права власності на земельний пай у порядку спадкування: позиція Верховного Суду

Позивач звернувся до суду із позовом до районної державної адміністрації (РДА), сільської ради, третя особа – обласне управління Держгеокадастру, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. Про розгляд справи № 396/1683/18 пише «Протокол». 

Позов було мотивовано, зокрема, тим, що за життя спадкодавець працював у колгоспі, був членом цього колгоспу, а в подальшому — членом КСП, після виходу на пенсію за віком він продовжував бути членом цього КСП, підтримував зв`язки із господарством, відвідував збори членів КСП і втратив зв`язок із господарством лише у зв`язку зі смертю. Позивач вважав, що спадкодавець не отримав сертифікат на земельну частку (пай) в КСП, оскільки помер. З огляду на наведені обставини позивач просив визнати за ним право на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом після смерті брата в розмірі 4,78 умовних гектарів, у колишньому КСП.

Рішенням районного суду позов був задоволений, але судом апеляційної інстанції це рішення скасоване, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що спадкодавець як пенсіонер колгоспу був прийнятий і перебував у складі членів КСП на період одержання останнім державного акта на право колективної власності на землю від 27 грудня 1995 року. Доказів того, що цим підприємством вирішувалося питання надання останньому земельної частки (паю), матеріали справи не містять. Отже, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що той був членом КСП і відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про невідкладні заходи щодо розпаювання земель, переданих у колективну власність» мав право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель колективної власності вказаного КСП.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду з таким висновком погодився, зазначивши, що за змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

ВС/КЦС нагадав, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку. У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Таким чином, установивши, що у спадкодавця відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай) у колишньому КСП, а доказів належності у нього на час смерті права на земельну частку (пай) у колективній власності на землю цього КСП позивачем не надано, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем у порядку спадкування права власності на вказаний пай.

Із повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що КЦС ВС пояснив порядок оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви про відвід судді. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.