Вироком суду двох осіб засуджено за замах на вчинення крадіжки 95 кілограмів суцвіть соняшника за ч. 2 ст. 15 ,ч. 2 ст. 185 КК України. Згідно з довідкою власника соняшника, шкода, спричинена злочином, становить 245 грн. Апеляційний суд із такими висновками місцевого суду погодився. Про це пише «Протокол», аналізуючи рішення ККС ВС № 420/1667/18.
Адвокат одного з засуджених на такі рішення судів подав касаційну скаргу, яку вмотивував тим, що єдиним доказом щодо розміру заподіяної товариству шкоди є довідки самого власника викраденого майна, який є зацікавленою стороною у справі. Отже, сторона обвинувачення мала б надати суду висновок товарознавчої експертизи щодо розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, проте не зробила цього.
Вказану скаргу було передано на вирішення Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у зв’язку із необхідністю відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах у справах № № 326/672/17 та 569/12438/15-к, відповідно до яких норми п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України не містять категоричного припису щодо обов`язкового проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, за можливості визначення вартості викраденого майна за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, і наявності в матеріалах кримінального провадження відповідних довідок щодо вартості майна, що не суперечать вимогам статей 85, 86 КПК України.
В свою чергу Об’єднана палата із доводами сторони захисту погодилась та у своїй постанові зазначила, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Зазначені положення спрямовані насамперед на забезпечення: правильності кваліфікації кримінального правопорушення (за умови, що розмір шкоди є ознакою складу злочину або кваліфікуючою ознакою); повноти досудового розслідування (оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є елементом предмета доказування); достовірності інформації, яка відображується в підсумкових рішеннях стадії досудового розслідування (згідно з п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК, обвинувальний акт має містити відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням).
При цьому особливістю норми п. 6 ст. 242 КПК щодо обов`язковості призначення експертизи є також те, що цей імперативний припис має застосовуватися у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.
У кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК слід розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди.
Таким чином, обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК України); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, окрім експертизи, джерел доказування.
У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді із клопотанням про залучення експерта або залучити експерта.
Однак у даній справі такої дії досудовим слідством вчинено не було, а отже, розмір завданої злочином шкоди належним чином не підтверджено.
Тому Верховний Суд задовольнив скаргу адвоката і закрив кримінальну справу. Окрім того, рішенням ВС звільнено засудженого за крадіжку.
«Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Компанійця В.В. задовольнити.
Вироки Новопсковського районного суду Луганської області від 6 серпня 2018 року та Луганського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 , а також у порядку ч. 2 ст. 433 КПК щодо ОСОБА_2 скасувати.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130510000353 за обвинуваченням ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їхньої винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
ОСОБА_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)», звільнити з місць позбавлення волі», – сказано в постанові.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що ККС ВС роз’яснив, що є перешкоджанням виконанню судового рішення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.