Розмова з поліцейським про деталі вчинення особою злочину має бути оформлена протоколом: ККС ВС

У даній справі особу було виправдано за ч. 3 ст. 187 КК України у зв’язку із невстановленням достатніх доказів для доведення її винуватості. З таким рішенням погодився і апеляційний суд. Про це повідомляє «Протокол».

Проте прокурором на такі рішення було подано касаційну скаргу, у якій зазначено, що судами необґрунтовано визнано недопустимим протокол негласної слідчої розшукової дії, аудіо-, відеоконтролю особи, де зафіксовано розповідь про обставини вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Оцінюючи такі доводи, ККС зробив висновок про їхню необґрунтованість, та у своїй постанові вказав, що надані прокурором протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відеозаписи цих слідчих дій є недопустимими доказами, посилаючись на те, що у даному конкретному випадку з огляду на зміст вказаних протоколів фактично мав місце допит обвинувачених, а не втручання у приватне життя.

Такий висновок судом було зроблено на підставі того, що допит підозрюваного – це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, яка має статус підозрюваного, з метою одержання даних щодо обставин, які стали підставою для її затримання або застосування запобіжного заходу, а також для отримання іншої інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження.

Положеннями ч. 3 ст. 224 КПК України визначено, що перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту.

При цьому кримінальним процесуальним законом визначено, що в ході допиту підозрюваного в рамках кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів присутність захисника є обов`язковою.

Під час допиту підозрюваний може особисто розповісти про обставини, які стосуються предмета допиту, або давати відповіді на запитання слідчого чи захисника. При цьому в ході допиту слідчий з метою викриття підозрюваного і одержання правдивих показань та достовірної інформації може розпитувати останнього про дату, час, місце, обставини вчинення злочину, наявність співучасників та встановлювати інші обставини.

У свою чергу негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, спрямовані на збирання, перевірку або дослідження фактичних даних у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у разі крайньої необхідності, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом.

Аналізуючи зміст протоколів про проведення НСРД, суд вбачає те, що в ході вказаних «негласних слідчих (розшукових) слідчих дій» органом досудового розслідування фактично проводився саме допит підозрюваних, а не втручання в приватне життя. При цьому в ході проведення допиту, як правильно було встановлено місцевим судом, підозрюваним не було роз`яснено їхні права та не забезпечено участі захисника, а тому судом першої інстанції обґрунтовано визнано вказані докази недопустимими.

Із повним текстом постанови ККС ВС можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ККС ВС роз’яснив, що є перешкоджанням виконанню судового рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.