КГС ВС: Доказування очевидності невиконання належним чином роботи за підрядним договором покладається на замовника

Касаційний господарський суд висловив свої міркування з питання, на кого ж саме покладається тягар доказування у спорах, пов’язаних із поверненням авансу за договорами підряду у зв’язку із неналежним виконанням такого роду договорів, та за яких умов аванс повертається. Про це йдеться у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 911/1570/18 від 19.12.2019 (справа № 911/1570/18).

У даній справі підприємство звернулось до суду із позовом до свого підрядника, у якому порушило питання стягнення з відповідача суми сплаченого авансу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач свої зобов`язання з виготовлення, доставки, монтування цільноскляних конструкцій належним чином, у повному обсязі та у визначені договором строки не виконав, на вимогу позивача грошові кошти не повернув.

Суди першої та апеляційної інстанцій із такими вимогами погодились та їх задовольнили, виходячи з того, що відповідачем неналежно виконано взяті на себе зобов’язання в частині забезпечення якості змонтованої конструкції, а тому позивач обґрунтовано вимагає повернення сплаченого відповідачу на умовах договору підряду розміру авансового платежу.

Підрядник оскаржив такі рішення у касаційному порядку, мотивуючи свою скаргу тим, що позивачем не було надано жодного доказу, який би підтверджував, що виготовлені в порушення технологічних норм конструкції не відповідають технічним характеристикам, встановленим для виробів такого типу, не відповідають завданню замовника та не можуть безпечно експлуатуватись на об’єкті.

В свою чергу Касаційний господарський суд із такими доводами погодився і у своїй постанові вказав, що за нормами ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, для вірного та обґрунтованого вирішення даного спору суду необхідно достовірно з`ясовувати обставини щодо підстав такої відмови з урахуванням положень наведених вище норм.

Натомість задовольняючи вимоги позивача, суди не дослідили, на підставі якої статті закону чи пункту договору підряду замовник відмовився від договору, чи є обставини, на які він посилався в листі на адресу підрядника, доведеними, і чи є вони достатніми для відмови від договору.

За положеннями ч. 3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже, істотні відступи від умов договору підряду або інші істотні недоліки у роботі поділяються на ті, що не можуть бути усунені, і ті, що не були усунені у встановлений замовником розумний строк.

Відповідно до висновку експертизи, який міститься у матеріалах справи, виявлені позивачем недоліки можливо усунути.

Виходячи із наведеного, судами попередніх інстанцій не надано оцінки вказаному та не встановлено, чи можуть бути недоліки істотними за зазначених умов, а тому висновок про повернення авансового платежу є передчасним.

Тому КГС ВС постановив касаційну скаргу ТОВ задовольнити частково.

«Рішення господарського суду Київської області від 26.06.2019 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 р. у справі №911/1570/18 скасувати.

Справу №911/1570/18 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає», — йдеться в постанові.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про висновок КГС ВС щодо того, що члени обслуговуючого кооперативу є носіями корпоративних прав.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.