Суди встановили, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки площею 2,8426 га з відповідним кадастровим,яка розташована на території сільської ради. Про це повідомляє «Протокол».
Так, 11 червня 2012 року позивач уклав з фермерським господарством (відповідач, орендар) в подальшому зареєстрований в установленому порядку договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Після укладання договору позивач передав відповідачу земельну ділянку, що підтверджується актом прийому передачі. На виконання договору відповідач сплачує позивачу орендну плату, що не заперечується позивачем (орендодавець).
ПОзивач звернувся до суду з позовом до цього фермерського господарства про визнання недійсним договору оренди землі. Посилаючись на те, що в договорі у графі «орендар» замість підпису директора господарства міститься його факсиміле без зазначення прізвища уповноваженої на підпис особи, на що він письмової згоди не надавав, та враховуючи, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, орендодавець просив повернути належну йому земельну ділянку. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов залишено без задоволення.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач зазначав, що суди не врахували, що використання факсимільного підпису при укладенні договору дозволяється за умови наявності між сторонами письмової угоди про це із зразками власноручних підписів осіб, уповноважених на укладення договорів.
Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду з наведеними судовими рішеннями погодився оскільки Закон України «Про оренду землі» не встановлює недійсність договору оренди землі внаслідок недотримання його письмової форми. За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами, іншими актами цивільного законодавства.
КЦС ВС зазначив, що при вирішенні спору про визнання недійсним договору оренди землі значення має факт вчинення правочину. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Виходячи зі змісту вказаних норм, письмова згода сторін на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу. Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності вчиненого та виконуваного правочину. Що стосується спірного договору оренди землі, то він був укладений за взаємною згодою сторін та в подальшому протягом пяти років виконувався сторонами, отже його підписання за допомогою факсимільного відтворення підпису орендаря не є підставою для визнання цього договору недійсним.
Із повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, КЦС ВС пояснив питання подачі апеляційної скарги.