Спортивне обладнання, яке використовується у діяльності спортивного клубу, є джерелом перевищення рівня шуму, встановленого санітарними нормами, відтак, на приміщення, в якому таке обладнання розміщено, поширюються вимоги щодо здійснення його власниками (орендарями) заходів з попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами.
Це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи — підприємця до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (Управління) про визнання протиправним та скасування припису.
Суть спору полягає у тому, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати припис, яким відповідач зобов’язав його (позивача) надати проектну документацію щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у своїй господарській діяльності (діяльність спортивного клубу) він не використовує звуковідтворювальне обладнання, наслідком чого є перевищення рівня шуму, встановленого санітарними нормами, тому відповідно до норм чинного законодавства не зобов’язаний був розробляти проектну документацію щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище.
Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, зазначили, що Управління бере участь в організації благоустрою міста, здійснює заходи державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушень вимог законодавства суб’єктами господарювання та здійснює самоврядний контроль за станом території об’єктів благоустрою, а тому наділено повноваженнями щодо винесення оскаржуваного припису.
Верховний Суд погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Колегія суддів на підставі аналізу положень законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», Правил з благоустрою міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року №1631-VI, дійшла висновку, що самоврядний контроль за станом благоустрою міста Одеси здійснюється шляхом проведення перевірок територій зі складанням протоколів і приписів стосовно порушників законодавства; розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян.
Суд зазначив, що посадові особи Управління наділені повноваженнями виносити приписи, пов’язані з усуненням порушень правил благоустрою.
Верховний Суд також сформулював правову позицію, відповідно до якої у разі здійснення підприємствами, установами, організаціями та громадянами, а також іншими особами діяльності або використання ними звуковідтворювального обладнання, наслідком чого є перевищення рівня шуму, встановленого санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях вони зобов’язані здійснювати заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами (у тому числі зобов’язані розробити проектну документацію та виконати заходи щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище).
Із повним текстом постанови Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №522/20954/16-а (адміністративне провадження №К/9901/18523/18) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд вказав на важливий аспект у питанні поновлення процесуальних строків.