Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду частково задовольнив адміністративний позов судді до Вищої ради правосуддя (ВРП, відповідач) про визнання незаконним і скасування рішення — визнав протиправним та скасував рішення ВРП від 8 квітня 2019 року про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення позивачки на посаду суді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Про це повідомляє «Протокол».
Як видно з судового рішення, ключовими аргументами відповідача на користь оскаржуваного позивачкою рішення ВРП стало те, що вона, будучи суддею у складі колегії суддів Вищого адміністративного суду України, брала участь в ухваленні судового рішення у справі про скасування рішення Вищої ради юстиції від 05 листопада 2015 року «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області … з посади за порушення присяги» та судового рішення про скасування рішення Вищої ради юстиції від 03 грудня 2015 року «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення … з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги» «з очевидними порушеннями норм процесуального права, принципів верховенства права та законності».
Формуючи свою правову позицію, відповідач також зазначав, що «вивчення тексту постанов Вищого адміністративного суду України у вказаніх справах не дало можливості встановити належні, співвідносні зі змістом закону мотиви, якими керувався суд при ухваленні зазначених судових рішень. «Відсутність належного обґрунтування ухваленого судового рішення та істотне відхилення від достатньо чітких та однозначних положень закону щодо скасування та оскарження актів Вищої ради юстиції, які не можуть бути пояснені текстом судового рішення, здатні підірвати довіру до суду та можуть створити у стороннього спостерігача враження про упередженість судді, а тому викликають обґрунтовані сумніви щодо відповідності судді … критерію доброчесності та професійної етики. Викладені обставини свідчать про систематичний вияв суддею … очевидної несумлінності при здійсненні правосуддя, ігнорування норм законодавства, що дискредитує судову систему. Такі дії свідчать про порушення основ здійснення правосуддя».
Втім, Велика Палата Верховного Суду доводи Вищої ради правосуддя відхилила, вказавши, що висновки ВС/КАС про незаконність рішення ВРП про відмову внести Президентові України подання про призначення позивачки на посаду судді Касаційного адміністративного суду є слушними, аргументованими і справедливими.
Заслуговують на увагу наступні висновки Великої Палати Верховного Суду:
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що судді не повинні бути поза юридичною відповідальністю. Проте відповідальність у вигляді відмови внести подання про призначення на посаду за діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, повинна наставати виключно за умисне (у формі [прямого чи непрямого] умислу чи грубої необережності) винесення незаконних судових рішень. Суддя не повинен відповідати за тлумачення на свій розсуд правової норми, що відрізняється від тлумачення цієї норми його колегами, якщо у його рішенні відкрито, в рамках відповідного судочинства, наведена аргументація на його користь, з якою згодом не погодився суд вищого рівня. Основним засобом правового захисту від помилок у судових рішеннях є оскарження цих рішень у порядку апеляційного провадження. Скасування не може слугувати єдиною підставою визнання судового рішення незаконним, оскільки скасування не обов`язково означає, що суддя діяв некомпетентно або непрофесійно.
Слід зазначити, що суддею Великої Палати Верховного Суду була викладена окрема думка, в який він не погодився з наведеними мотивами, оскільки вважає, що «своїми висновками Велика Палата Верховного Суду втрутилася у виключні повноваження ВРП, детальні мотиви чого, з огляду на брак часу для підготовки розширеного тексту окремої думки, будуть викладені пізніше».
Із повним текстом постанови ВП ВС можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову ВП ВС щодо перешкоди в реалізації права на судовий захист.
Додамо, що ВП ВС роз’яснила, коли настає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.