КГС ВС вирішив спір за участю Фонду гарантування вкладів

Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-"  про:

1) визнання недійсним нікчемного правочину - Договору купівлі-продажу часток об`єктів нерухомо майна, укладеного 28.05.2015 між ПАТ "УПБ" та ТОВ "-Еліт Буд-", посвідченого 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., зареєстрованого у реєстрі за № 1608 (далі - Договір);

2) застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності за ТОВ "-Еліт Буд-" на об`єкти нерухомості, зазначені у позовній заяві.

Позовні вимоги аргументовано тим, що Договір є нікчемним з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки, уклавши вказаний правочин у межах річного терміну до дня введення тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ", банк: у порушення вимог постанови Правління Національного Банку України від 30.04.2015 № 293/БТ "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних та запровадження особливого контролю за діяльністю банку" (далі - постанова № 293/БТ) провів розрахунок по Договору не через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, що призвело до ненадходження коштів до позивача і свідчить про безоплатність правочину; здійснив відчуження власних активів, що не призвело до підвищення ліквідності чи платоспроможності банка та стало безпосередньою причиною приведення ПАТ "УПБ" до неплатоспроможності, а також має наслідком неможливість виконання позивачем своїх зобов`язань перед іншими кредиторами; надав кредитору банка - ТОВ "Розвиток-2012" (платнику за Договором на підставі доручення) перевагу, яка полягає у встановленні відстрочки в оплаті до 28.05.2016; уклав Договір з пов`язаною особою банка.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Аргументуючи судові рішення, суди дійшли висновку про відсутність ознак нікчемності Договору передбачених пунктами 1, 2, 7, 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, зокрема відхиляючи доводи позивача про порушення сторонами при укладенні Договору постанови № 293/БТ, суди виходили з того, що постанова 293/БТ містить гриф "Банківська таємниця", є актом індивідуальної дії та стосується виключно позивача, а наслідком порушення такого акта може бути лише застосування до банка-порушника заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до вимог статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346, однак не визнання правочину недійсним.

Під час розгляду справи Суд встановив, що висновки, викладені у оскаржуваних судових рішеннях у цій справі стосовно застосування постанови № 293/БТ, оплатності спірного правочину, а також щодо того, що проведення банком операції щодо перерахуванням коштів є виконанням правочину і не може бути підставою нікчемності цього правочину узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 911/1123/18, від 02.07.2019 у справі № 911/1122/18, від 28.11.2019 у справі № 920/654/18.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що існує інший підхід до вирішення питання щодо застосування постанов правління НБУ, якими встановлюються обмеження щодо діяльності банка, віднесеного до категорії проблемного, а саме стосовно того, що такі постанови є нормативно-правовими актами з обмеженим доступом, які є обов`язковими до виконання (постанови Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 911/924/16, від 16.05.2018 у справі № 910/10916/16, від 27.11.2018 у справі № 910/4123/16, від 14.06.2018 у справі № 910/14617/16, від 12.11.2019 у справі № 917/720/18).

Окрім того, існує інший підхід у вирішенні питання щодо здійснення розрахунків за спірними правочинами кредиторами банка шляхом перерахування коштів, які знаходилися на рахунку в тому ж банку. Зокрема, у постановах від 14.08.2018 у справі № 911/924/16, від 27.11.2018 у справі № 910/4123/16, від 29.05.2019 у справі № 910/939/16 Верховний Суд підтвердив висновки судів, що при здійсненні такої операції відбувається лише коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошового зобов`язання без реального зовнішнього надходження коштів на рахунок банка.

За таких обставин, наявна різна практика щодо застосування судовими палатами Касаційного господарського суду положень статті 56 Закону України "Про Національний банк України", а також частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зважаючи на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу № 920/653/18 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Із повним текстом ухвали КГС ВС від 19.12.2019 № 920/653/18 можна ознайомитися за посиланням. 

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову КГС ВС щодо спростування майнових дій боржника у процедурах банкрутства.

Також КГС ВС висловився щодо закриття провадження у справах про банкрутство.