Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з питань установлення цін та тарифів, у тому числі установлення цін та тарифів для населення, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу №826/14366/15 за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до НКРЕКП про скасування акта, визнання дій протиправними.
У даній справі об’єднання співвласників багатоквартирного будинку звернулось до суду з адміністративним позовом до НКРЕКП, вважаючи прийняту відповідачем постанову про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення нечинною, у зв’язку з тим, що вказана постанова не пройшла державної реєстрації як нормативно-правовий акт, а отже, не набрала чинності. Крім того, на думку позивача, НКРЕКП не мала повноважень приймати оскаржувану постанову.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову відмовили, дійшовши висновку про те, що оскаржувана постанова була прийнята НКРЕКП на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу без урахування особливостей, визначених статтею 264 КАС України, оскільки вважали оскаржувану постанову актом індивідуальної дії.
Разом з тим, Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилась з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що НКРЕКП, як національна комісія регулювання природних монополій, що утворена та функціонує відповідно до Закону України «Про природні монополії», наділена повноваженнями по встановленню тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, що використовується для потреб населення.
Однак, суд касаційної інстанції вказав на передчасність висновку судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана постанова НКРЕКП є актом індивідуальної дії. Зокрема, здійснивши аналіз змісту даного рішення колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла до висновку, що дана постанова встановлює тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, її норми поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, що в свою чергу дає підстави вважати, що оскаржувана постанова НКРЕКП є нормативно-правовим актом.
На цій підставі Верховним Судом сформульовано правову позицію, відповідно до якої для оскарження нормативно-правових актів, у тому числі НКРЕКП, передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії.
Відмінність у правових наслідках при визнанні нечинним нормативно-правового акта та визнанні протиправним акта індивідуальної дії зумовлюють різні юридичні наслідки, зокрема, строки втрати їх юридичної сили. При цьому розгляд справи в іншому порядку та надання правової оцінки спірному рішенню як нормативно-правовому акта фактично є визначенням іншого моменту втрати його чинності, тобто є зміною підстави позову, що може бути заявлено лише в суді першої інстанції. Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта, та є підставою для скасування відповідних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду, який допустив порушення встановленого статтею 264 КАС України порядку розгляду адміністративної справи.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про постанову КАС ВС щодо правомірності подання окремих клопотань однією заявою.