КЦС ВС роз’яснив, які факти не свідчать про проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу

Позивачка просила суд встановити факт проживання з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а далі — визнати придбаний автомобіль спільним сумісним майном, відповідно визнати за нею право власності на його частину та стягнути в порядку поділу майна з відповідача на її користь вартість частини автомобіля, припинивши її право власності на зазначене майно після сплати відповідачем вказаної компенсації. Про це повідомляє юридичний ресурс «Протокол».

Позов був мотивований тим, що позивачка з відповідачем проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою, вели спільне господарство, мали спільний побут. Під час сумісного проживання завдяки накопиченим грошовим коштам ними було придбано автомобіль, право власності на який зареєстрували за згодою за відповідачем. Оскільки автомобіль було придбано за спільні кошти під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, то вказане майно є їхньою спільною власністю.

Звертаючись з цим позовом до суду, на підтвердження факту спільного проживання з відповідачем у період з 10 жовтня 2003 року по 15 січня 2015 року позивачка надала фотокартки та посилалась на те, що відповідач у період його тривалої роботи у Російській Федерації на відкритий на її ім`я банківський рахунок пересилав грошові кошти, якими вона користувалась.

Суди розглядали справу неодноразово, і за результатами нового розгляду рішення в частині встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у зазначений період було скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, зокрема, врахував той факт, що позивачка до грудня 2006 року перебувала в іншому шлюбі, а відповідач протягом тривалого часу перебував у Російській Федерації, тобто у справі відсутні належні і допустимі докази на підтвердження факту її проживання однією сім`єю з відповідачем без реєстрації шлюбу на час придбання спірного автомобіля та придбання цього майна за спільні кошти. Як зазначив суд, подані позивачем докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду з таким висновком погодився, навівши свої обґрунтування.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`я складається з осіб, які спільно проживають, мають спільний побут, взаємні права та обов`язки. Відповідно до частин 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Згідно із ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у період, протягом якого було придбано спірне майно.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Отже, за висновком КЦС ВС факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем протягом 2012-2014 років коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом зазначеного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Із повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову КГС ВС щодо спростування майнових дій боржника у процедурах банкрутства.

Також КЦС визначив, що відмова у видачі страховки особі з інвалідністю — це дискримінація.