Коли показання свідка на досудовому слідстві мають більшу вагу, ніж свідчення в суді, — ЄСПЛ

Суд має надавати більшого значення показанням свідка, наданим під час судового засідання, ніж протоколу його допиту під час досудового слідства. Проте суд першої інстанції надав достатні підстави для того, щоб вважати досудові заяви більш достовірними.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Макеян проти Азербайджану» (заява № 46435/09). Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Петрос Макеян, Шота Сагательян та Ашот Закарян були залучені до президентських виборів 2008 року в кампанію на підтримку кандидата від опозиції. На наступний день після голосування проти них було відкрите кримінальне провадження за суперечку з членами виборчої комісії на одній із дільниць, через що комісія мала зупинити роботу на півгодини.

Під час розслідування були допитані 11 свідків, в тому числі члени комісії та довірені особи кандидатів у президенти, які повідомили, що заявники зірвали голосування, сперечались, кричали та погрожували їм. Але з дев’яти свідків, викликаних у суд, семеро відмовилися від своїх заяв повідомивши, що слідчий або керував ними, або диктував, що вони повинні сказати. Проте один із викликаних свідків підтвердив свої досудові заяви.

Зрештою підозрювані були визнані винними та засуджені. Вирок по суті грунтувався на заявах 11 свідків під час досудового слідства, які суд першої інстанції визнав більш надійними. Він вважав, зокрема, що свідки відмовилися від своїх попередніх заяв, оскільки вони побоювалися наслідків від прихильників опозиції, про що свідчили деякі їх запити про надання дозволу не брати участь у судовому розгляді через переслідування. Оскарження вироку успіху не мало.

Тоді Макеян, Сагательян та Закарян  звернулися до ЄСПЛ. Посилаючись на статтю 6§3 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини, вони скаржилися на те, що кримінальне провадження проти них було несправедливим, оскільки національні суди використали відкликані заяви свідків.

У Страсбурзі зазначили, що оцінювання доказів – це найважливіше питання, яке повинні вирішити національні суди. ЄСПЛ не повинен діяти як орган четвертої інстанції і не ставити під сумнів оцінювання національних судів за винятком, якщо їх висновки не можуть розглядатися як свавільні або явно необґрунтовані.

Для того, щоб провадження було справедливим судовий орган, в принципі, повинен надавати більшого значення показанням свідка, наданим під час судового засідання, ніж протоколу його досудового допиту. Проте в цій справі ЄСПЛ визнав, що суд першої інстанції надав достатні підстави для надання більшого значення заявам свідків під час досудового розслідування.

Суд першої інстанції мав зробити вибір між суперечливими версіями того, що сталося на виборчій дільниці. Для цього він провів власне оцінювання доказів маючи перевагу заслуховування показань всіх семи свідків та спостереження за їх поведінкою під час перехресного допиту. Зокрема, він встановив, що деякі попередні прохання свідків не брати участь у судовому розгляді через побоювання наслідків від прихильників заявників могли пояснити відкликання заяв. Дійсно, принаймні один свідок під присягою повністю підтвердив свою досудову заяву.

Крім того, у матеріалах справи не було жодного підтвердження заяв стосовно того, що слідчий чинив тиск на свідків. Вони також не подавали жодної скарги на будь-яку форму тиску, не кажучи вже про жорстоке поводження слідчих органів з ними.

Суд дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції не були ні свавільними, ні явно необґрунтованими. Таким чином судовий розгляд справи заявників в цілому був справедливим і стаття 6 § 1 Конвенції не була порушена.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Макеян проти Азербайджану» (заява № 46435/09) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Іван Ліщина доповів у Комітеті міністрів Ради Європи про виконання Україною рішень ЄСПЛ.