Альона Ліспучова подала позов про визнання недійсним документа, в якому її колишній чоловік Петер Ліспуч взяв на себе зобов’язання виплатити більше трьох мільйонів євро у спорі між акціонерами. Пізніше чоловік приєднався до цього позову, передає «ECHR. Ukrainian Aspect».
У рішенні, що стало остаточним, суди прийняли рішення на користь позивачів, оскікльки оскаржуваний документ був приватно-правовим договором, який визнали недійсним через його неоднозначність.
Пізніше генеральний прокурор оскаржив таке рішення, подавши надзвичайну апеляцію з питань права. Верховний Суд задовольнив цю апеляцію. Свою позицію суд заснував на тому, що суди нижчої інстанції допустили помилку в оцінюванні юридичного характеру документа. Зокрема, це був не приватно-правовий договір, а арбітражне рішення, яке повинне було бути оскаржене відповідно до закону про арбітраж та в процедурі правозастосування, а не за допомогою позову про деклараторну постанову, як у справі заявників. Врахувавши позицію Верховного Суду, суди відхили позов. Оскарження цього рішення успіху не мало.
Тоді Ліспучова та Ліспуч звернулися до Європейського суду з прав людини.
Вони скаржилися на те, що скасування остаточного й обов’язкового рішення, винесеного на їхню користь, порушило право на юридичну визначеність та рівність сторін відповідно до статті 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд у Страсбурзі констатував порушення конвенційних гарантій та присудив відшкодувати видатки та витрати заявникам.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Ліспучова та Ліспуч проти Словаччини» (№21998/14) у перекладі Олександра Дроздова та Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ висловився щодо арешту рахунків як заходу забезпечення провадження.
Також ми писали про рішення ЄСПЛ у справі Цаценка та Рябоконя: Україна виплатить компенсацію.