Підтвердження факту батьківства: постанова КЦС ВС

Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Про це повідомляє Центр дослідження судової практики на своїй сторінці в Facebook.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Kalacheva v. Russia», заява № 3451/05, § 34, рішення ЄСПЛ від 07 травня 2009 року).

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» (в редакції, чинній на момент призначення експертизи у даній справі і в редакції, яка є чинною на момент розгляду касаційної скарги) до державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим) (в подальшому — бюро) є державними спеціалізованими установами, що входять до структури закладів охорони здоров`я України. (пункт 1 Положення про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року №6).

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про призначення повторної судово-генетичної експертизи на предмет кровного споріднення для встановлення біологічного батьківства її батька відносно ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що Київське міське клінічне бюро судових експертиз є державною спеціалізованою установою закладу охорони здоров`я України, а тому є належною установою для проведення такого роду експертиз.

Встановивши, що висновок Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 18 березня 2016 року №7 за результатами проведення молекулярно-генетичного дослідження є належним та допустимим доказом у справі, відповідно до якого вірогідність підтвердження батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 складає величину не менше, ніж 99,99%, а ОСОБА_4 не доведено необхідність призначення повторної судово-медичної експертизи, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про залишення без змін рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 січня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання батьківства у зв`язку з наявністю між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 кровної спорідненості.

Із постановою КЦС ВС від 28.11.2019 №601/1140/15-ц (61-6989св19) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала,  за яких умов спірна квартира має бути повернута спадкоємцю продавця.