За вироком суду особу було визнано винуватим у тому, що він керуючи автомобілем під час руху заднім ходом по пандусу рампи складського приміщення порушив п.п. 10.1., 10.9. Правил дорожнього руху (ПДР), не переконався у безпечності маневру та відсутності перешкод,не скористався допомогою інших осіб і допустив наїзд задньою частиною автомобіля на пішохода, внаслідок чого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, забій, гематому та перелом. Цим вироком суду, залишеним без змін апеляційним судом, водія було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, стягнуто на користь потерпілого 100 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної, і моральної шкоди. Про це повідомляє «Протокол».
Оскаржуючи судові рішення захисник засудженого зазначав, що подія трапилась на пандусі, призначеному для заїзду автотранспорту на склад, де заборонено прохід пішоходів, тобто в місці, котре не є автомобільною дорогою, тому відповідальність за травмування потерпілої має нести особа, відповідальна за техніку безпеки згідно нормативних актів у сфері охорони праці, чого не врахував місцевий суд, який необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про проведення експертизи на предмет встановлення приналежності пандуса, а апеляційний суд не звернув уваги на допущені місцевим судом порушення та не усунув їх.
Втім, Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду з судовими рішеннями погодився і зазначив, зокрема, що відповідно до Закону України «Про дорожній рух» ПДР встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1.).
Як свідчать матеріали справи, засуджений порушив п.п. 10.1., 10.9. ПДР, що і призвело до події та спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Відповідно до вимог зазначених пунктів ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Отже, за висновком ККС ВС, той факт, що засуджений керував автомобілем на території складського приміщення, не звільняв його від необхідності дотримуватися Правил дорожнього руху, і саме порушення останнім п.п. 10.1., 10.9. цих правил призвело до події та спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Посилання захисника на необхідність застосування в цьому кримінальному провадженні нормативно-правових актів у сфері охорони праці є безпідставними.
Із повним тестом постанови ККС ВС можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що обшук за ухвалою слідчого судді прокурором передоручений бути не може.