Приватизація допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку: позиція ВП ВС

10:11, 18 ноября 2019

Нежилі приміщення багатоквартирних будинків не належать до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Приватизація допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку: позиція ВП ВС

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, зокрема, просив визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету селищної ради про оформлення права власності на підвальні приміщення будинку, в якому він проживає, за державою Україна. Оспорюване рішення виконкому, на думку позивача, порушує його права володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, оскільки підвальні приміщення є власністю співвласників багатоквартирного будинку, тому що є допоміжними. Про це повідомляє "Судова влада України".

Місцевий суд позовні вимоги задовольнив, а суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. Розглянувши касаційну скаргу на зазначені рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку <…>. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об’єкта нерухомості. Так, нежиле приміщення – це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. У результаті приватизації квартир їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних та нежилих приміщень слід виходити як з місця їх розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

У цій справі суди не встановили, чи є спірне приміщення нежитловим, бо зі стадії проектування житлового будинку воно призначалося для торговельних потреб непромислового характеру, а тому судам потрібно було з’ясувати, чи є це приміщення допоміжним.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №598/175/15-ц (провадження №14-363цс19) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала постанову ВС щодо підстав для визнання заповіту недійсним.