Чи законно розкривати ім’я учасника кримінального провадження до вироку: висновок КЦС ВС

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи рішення тим, що позивач є публічною особою. Спірна стаття містить відомості, які становлять предмет значного суспільного інтересу.

Апеляційний суд частково задовольнив позов і зобов’язав НАБУ видалити спірну статтю з сайту. Суд зазначив, що з урахуванням відсутності обвинувального вироку стосовно позивача НАБУ порушило його немайнове право на використання свого імені.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду залишив касаційну скаргу НАБУ без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін з огляду на таке.

Частиною 4 ст. 296 ЦК України передбачено, що ім'я особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідач у касаційній скарзі послався на ст. 29 Закону України «Про інформацію», якою передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Колегія суддів зазначила, що наявність суспільного інтересу не виключає необхідності дотримання положення ч. 4 ст. 296 ЦК України, адже цивільним законодавством встановлено заборону не на поширення інформації про кримінальні провадження, яка може бути предметом суспільного інтересу, а саме на використання імені обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї при поширенні цієї інформації. До того ж ч. 7 ст. 296 ЦК України передбачає можливість використання початкової літери прізвища особи у ЗМІ, літературних творах, і це не є порушенням її права.

Крім того, з огляду на положення ст. 32 Конституції України необхідно розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) та справи про захист інших особистих немайнових прав, зокрема перелічених у ст. 270 ЦК України, порушених у зв’язку з поширенням про особу інформації, недоторканність якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо така інформація відповідає дійсності та не порочить гідності, честі чи ділової репутації.

З текстом постанови КЦС ВС від 31 жовтня 2019 року у справі №760/20787/18 (провадження №61-11241св19) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову КЦС ВС щодо підстав для розірвання спадкового договору.