Кваліфікація незаконного заволодіння несправним моторолером заради запчастин: висновок ККС ВС

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу прокурора на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів. Вироком чоловіки були засуджені: один — за ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка), за ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство), другий — за ч. 2 ст. 185 КК України. Що стосується третьої засудженої особи, то судові рішення щодо неї в касаційному порядку не оскаржувалися.

Апеляційний суд скасував вирок щодо двох осіб у частині засудження та призначення покарання за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом заволодіння колісним транспортним засобом (моторолером) і постановив у цій частині новий вирок. Зокрема, визнав їх винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ  скасував вирок апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції, яка залишила без змін вирок місцевого суду.

Органом досудового розслідування двоє чоловіків обвинувачувались у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом), а саме — в тому, що вони за попередньою змовою групою осіб незаконно заволоділи моторолером. За цим обвинуваченням суд першої інстанції перекваліфікував дії осіб з ч. 2 ст. 289 на ч. 2 ст. 185 КК України, зазначивши, що стороною обвинувачення не проведено будь-яких експертиз, які б обʼєктивно давали можливість визнати моторолер транспортним засобом, а також те, що на ньому не було вузлів на агрегати, щоб можна було використовувати його як транспортний засіб. Обвинувачені мали умисел не на заволодіння транспортним засобом, а на таємне викрадення запасних частин.

У касаційній скарзі прокурор зауважив, зокрема, що суд безпідставно перекваліфікував дії осіб з ч. 2 ст. 289 на ч. 2 ст. 185 КК України.

Як зазначається у постанові ККС ВС, посилання суду на те, що моторолер не може бути визнано транспортним засобом за браком певних агрегатів, за допомогою яких можливе його використання, є безпідставними, оскільки тимчасова несправність або відсутність певних деталей на транспортному засобі свідчить лише про його технічний стан.

Відповідно до ст. 289 КК України та п. 1 примітки до неї під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Законодавчі конструкції «будь-якою» та «будь-яким» означають, що перелік мети і способів законодавець не обмежив, а також що немає мети і способу, які б не підпадали під ці конструкції.

Отже, незаконне заволодіння транспортним засобом може бути вчинено таємно, з метою викрадення будь-яких вузлів чи агрегатів шляхом як запуску двигуна, так і буксирування, завантажування на інший транспортний засіб тощо.

Відсутність в осіб умислу на заволодіння саме транспортним засобом, про що зазначив в ухвалі апеляційний суд, кримінально-правову оцінку їх дій не змінює, оскільки для кваліфікації дій особи за ст. 289 КК України мета протиправного вилучення транспортного засобу у його власника чи користувача жодного значення немає.

ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

З повним текстом рішення у справі № 702/1295/15-к (провадження № 51-5946км18) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову ККС ВС щодо залучення перекладача та захисника у кримінальному провадженні.