Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або — за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника — одержувати таку допомогу безоплатно. Але як бути, якщо підозрюваний відмовляється давати показання?
З ситуацією розбирався Європейський суд з прав людини у справі «Мехмет Алі Есер проти Туреччини» (№1399/07), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».
Мехмет Алі Есер був заарештований за підозрою у членстві в незаконній озброєній організації та користуванні підробленими документами. Його доставили до відділку поліції для допиту, втім, Есер зберігав мовчання. Підозрюваному відмовили у наданні правової допомоги і, як він стверджував, його катували. Втім, три незалежних медичних огляди не дали однозначних висновків щодо цього питання.
Пізніше інший обвинувачений дав показання, у яких підтвердив членство Мехмета Алі Есера у злочинній організації. На підставі цих свідчень, протоколу, складеного під час арешту, а також встановленого факту використання підробленого посвідчення особи суд визнав Есера винним та засудив до позбавлення волі.
Посилаючись, зокрема, на статтю 6§1 та 3(с) (право на справедливий судовий розгляд та право на правову допомогу за власним вибором), Есер звернувся до Європейського суду з прав людини. Він стверджував, що заяви, зроблені ним за відсутності адвоката та під примусом, були використані судом першої інстанції для його засудження.
Але Суд у Страсбурзі констатував відсутність порушення статті 6§1 та 3(с) Конвенції.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Мехмет Алі Есер проти Туреччини» (№1399/07) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, як забезпечити коректність цитування рішень Європейського суду з прав людини.
Крім того, ми писали про підстави для визнання заповіту недійсним.