Приватне підприємство звернулося до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення виконавчого комітету міської ради в частині затвердження акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, підставою якого зазначено недоотримання доходів територіальною громадою за час фактичного користування ПП земельною ділянкою. Про це інформує офіційний сайт ВС.
Окружний адміністративний суд позов задовольнив, а суд апеляційної інстанції скасував його рішення і закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому суд керувався тим, що оскільки позовні вимоги спрямовані не на статусні та/або процедурні повноваження органу місцевого самоврядування, а на правомірність визначення йому збитків цим органом як розпорядником (власником) об'єктів комунальної власності, то в основу спору покладені господарські відносини власності, і тому цей спір підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого. Повноваження виконкому у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Такі збитки не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення відповідача, а відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи наведене, ВП ВС дійшла висновку, що оскаржуване рішення виконкому не створює жодних правових наслідків для позивача, а тому не може порушувати його права чи інтереси, що унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 501/463/15-а (провадження №11-1154апп18), від 23 січня 2019 року у справі №822/3345/17 (провадження №11-985апп18) та від 3 липня 2019 року у справі №823/2491/18 (провадження № 11-331апп19).
З урахуванням викладеного висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження в адміністративній справі є правильним. Водночас суд апеляційної інстанції помилково визначив, що цей спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Як зазначено вище, оскаржуване рішення не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що унеможливлює заявлення позовних вимог про визнання протиправним і скасування такого рішення в порядку не лише адміністративного, а й іншого виду судочинства.
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним і скасування рішення виконкому про затвердження акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих унаслідок користування земельною ділянкою, сам собою не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що в разі незгоди позивача з рішенням виконкому про затвердження акта з визначення збитків власнику землі та невиконання в добровільному порядку цього рішення орган місцевого самоврядування має право звернутися до господарського суду з позовом до ПП про відшкодування збитків. Саме в такому випадку при вирішенні позову виконкому буде перевірена в судовому порядку правомірність визначення цим органом збитків власнику землі.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 826/1773/18 (провадження №11-68апп19) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВП ВС роз’яснила, чому оскарження реєстраційних дій — цивільна справа.