Конфлікт між колишнім подружжям — не підстава для позбавлення батьківських прав: постанова КЦС ВС

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві держаної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої дитини. Сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували. З народження доньки відповідач проживає окремо, не цікавиться її життям, успіхами, станом здоров`я, бажання спілкуватися та приймати участь в її вихованні не виявляє, відтак, своїх батьківських обов`язків не виконує, має заборгованість по сплаті аліментів, стягнутих за рішенням суду. Дитина постійно проживає та зареєстрована разом з заявницею у належній їй на праві власності двокімнатній квартирі, перебуває на повному її утриманні та вихованні. Дитина перебуває на обліку в дитячій міській поліклініці Шевченківського району міста Києва та отримує належний медичний догляд.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Встановивши відсутність фактів свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, наявність конфлікту між колишнім подружжям, які не можуть дійти порозуміння у питаннях виховання спільної дитини, а також те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує й бажає приймати і приймає участь у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно їх спільної дитини.

Із повним текстом постанови КЦС ВС від 03.10.2019 №356/642/18 (61-12661св19) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про позицію КЦС ВС щодо утримання повнолітньої дитини, яка навчається на заочному відділенні.

Також ми писали, що дитина має жити з одним із батьків, який створив для неї більш сприятливі умови.