Чи можна розцінювати пересилання працівником повідомлень з корпоративної пошти як розголошення комерційної таємниці: КЦС ВС

Працівник державного підприємства звернувся до суду із позовом про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Обгрунтовуючи свої дії, відповідач посилався на факт пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси позивача на електронну адресу, яка не належить до корпоративної електронної мережі підприємства. Вказані електронні повідомлення містили три фотознімки з місця події та коментар щодо неї.

Як вважав відповідач, згідно з вимогами відомчого Положення «Про інформацію з обмеженим доступом», коментар щодо події (пошкодження Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії), як відомості, пов`язані з діяльністю аеропорту, розголошення яких може завдати шкоди діловій репутації аеропорту, належить до відомостей, що становлять комерційну таємницю. За порушення порядку захисту, зберігання, використання, видачі, надання відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію аеропорту, встановлюється дисциплінарна відповідальність.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов був задоволений, - скасовано наказ керівника державного підприємства в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Оскаржуючи судові рішення, державне підприємство зазначало, що зазначеним Положенням встановлена вимога, відповідно до якої при роботі з електронними або паперовими носіями без попередньої згоди керівництва аеропорту або уповноваженої ним особи не допускається знімати копії з паперових або електронних носіїв, робити виписки з документів, що містять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію аеропорту, виносити оригінали або копії цих документів за межі місця роботи, передавати їх іншим особам, що не мають повноважень доступу до комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації. Збереження конфіденційної інформації та комерційної таємниці є обов`язком працівників та керівників структурних підрозділів аеропорту, що володіють цією інформацією. Працівники аеропорту беруть на себе відповідні зобов`язання щодо зберігання в таємниці відомостей, до яких встановлюється обмежений доступ і які їм стають відомі у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків. Вони несуть відповідальність за дотримання встановленого порядку роботи з такими відомостями, незаконний збір та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію. За порушення порядку захисту, зберігання, використання, видачі, надання відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію аеропорту, встановлюється дисциплінарна відповідальність.

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів  Касаційного цивільного суду з наведеною мотивацією не погодився і касаційну скаргу відхилив, зазначивши, зокрема наступне.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність державним підприємством обставин розповсюдження позивачем інформації, що містить комерційну таємницю, зокрема доказів розповсюдження ним із особистої електронної адреси матеріалів про пошкодження Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії. Суду не було надано відповідачем доказів сприяння позивачем поширенню в засобах масової інформації указаних відомостей та інформації, та того, що такі дії створили негативний імідж підприємству та завдали шкоди діловій репутації державного підприємства. Крім того суди встановили, що «Оперативно-інформаційний бюлетень стану забезпечення безпеки польотів на аеродромі» був розміщений в локальній мережі підприємства тому зазначена обставина унеможливлює покладення відповідальності за витік службової інформації виключно на позивача без перевірки осіб, які також мали доступ до інформаційної мережі аеродрому.

КЦС ВС дійшов висновку про те, що пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси позивача не можна кваліфікувати, як розголошення комерційної таємниці, оскільки у такому випадку відсутня ознака розповсюдження інформації.

Із постановою КЦС ВС можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що та обставина, що автівка в момент знищення перебувала на парковці, не свідчить про наявність договірних правовідносин.