Небажання продовження договору оренди: постанова КГС ВС

Комунальне підприємство звернулось до господарського суду із позовом до приватного підприємця про виселення останнього з орендованого приміщення оскільки ФОП після припинення дії договору оренди не виконав свої зобов`язання щодо звільнення орендованого приміщення та повернення його за актом приймання-передачі.

Рішенням господарського суду першої інстанції з яким погодився і апеляційний господарський суд позов задоволено.

Не погоджуючись із такими рішеннями, підприємцем до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що у позивача як балансоутримувача відсутні повноваження щодо здійснення повідомлення відповідача про відсутність наміру продовжити договір. Отже не балансоутримувач, а саме орендодавець мав повідомити про небажання продовження договору.

Згадані доводи КГС взято до уваги, касаційну скаргу задоволено, попередні рішення судів скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи таке рішення, суд касаційної інстанції у своїй постанові зазначив, що за нормами ст. 759 ЦК України та ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно.

Спірне орендоване майно є комунальним, а тому на спірні правовідносини поширюється також і дія ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Як вбачається із матеріалів справи, між комунальним підприємством, райдержадміністрацією та ФОП було укладено договорі оренди нерухомого майна за умовами якого орендодавцем є райдержадміністрація, а третьою стороною (балансоутримувачем) — комунальне підприємство.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Отже, чинне законодавство не надає комунальному підприємству право виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, то балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно.

Відповідно до матеріалів справи балансоутримувач, а не орендодавець після закінчення строку дії договору у місячний термін повідомив відповідача про необхідність добровільно звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі представникам балансоутримувача.

Оскільки чинне законодавство не надає право балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, то, відповідно, балансоутримувач не має права заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно та повідомляти відповідача про відсутність наміру продовжити договір.

​​Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВС роз’яснив, за яких умов можливе примусове виселення.