Початок обчислення строку на оскарження ухвали слідчого судді: постанова ККС ВС

Якщо слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу захисника особи на ухвалу апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді місцевого суду. Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги захисника особи на постанову прокурора військової прокуратури про закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю підозрюваного.

У касаційній скарзі захисник вказав, що 4 травня 2018 року було проголошено лише резолютивну частину ухвали слідчого судді, а повний її текст — 10 травня 2018 року. На його думку, відсутність повного тексту судового рішення спричиняє необізнаність про обставини, які суд визнав установленими із посиланням на докази, а також мотиви, з яких суд виходив під час постановлення такого рішення, що унеможливлювало подачу апеляційної скарги у відповідний строк. Захисник зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував очевидних фактів на користь поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів Першої судової палати ККС ВС передала кримінальне провадження за цією касаційною скаргою на розгляд ОП ККС ВС у зв’язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норм кримінального процесуального закону у подібних правовідносинах, викладених у кількох постановах колегій суддів Першої та Другої судових палат: у випадках, коли слідчий суддя з посиланням на вимоги ч. 2 ст. 376 КПК України оголошує резолютивну частину ухвали, а повний текст оголошує в інший день, строк апеляційного оскарження обчислюється з моменту проголошення резолютивної частини судового рішення. На думку колегії суддів, яка передала справу на розгляд ОП ККС ВС, таке обчислення має починатися з дня оголошення повного тексту ухвали.

Як зазначається в постанові колегії суддів ОП ККС ВС, з матеріалів кримінального провадження видно, що ухвала слідчого судді постановлена з викликом захисника особи, який був присутнім у судовому засіданні 4 травня 2018 року під час прийняття відповідного рішення. Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді обчислюється з дня оголошення вказаної ухвали. При вирішенні питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали слідчого судді: день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписами ст. 376 КПК України.

За змістом цієї статті дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов’язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати, і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи на те, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов’язане з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК України лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках і жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.

За клопотанням заінтересованих осіб їхню необізнаність із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

З матеріалів провадження вбачається, що 14 травня 2018 року захисник звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Він послався на те, що до 10 травня 2018 року не знав про мотиви постановленого слідчим суддею рішення, а тому у визначений процесуальним законом п’ятиденний строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оспорюваної ухвали.

Проте вказані доводи залишились без уваги суду апеляційної інстанції, який не надав їм жодної оцінки та, незважаючи на наявність об’єктивних обставин, що перешкодили захиснику своєчасно оскаржити ухвалу слідчого судді, безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, йдеться у постанові ОП ККС ВС, касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду — скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

З постановою Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням, а з окремою думкою судді за цим посланням.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про постанову ВП ВС щодо оскарження фізичною особою рішень Мін’юсту про скасування держреєстрації прав.