З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду (КГС) розглянув питання компетентності у прийнятті рішення щодо переходу до наступної судової процедури банкрутства. Про це йдеться у прес-службі КГС ВС.
Так, у постанові від 14.05.2019 у справі №914/2618/16 за заявою ТОВ «Компанія «Профстоун» до ТОВ «Протеїн-продакшн» про визнання банкрутом Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.
Ч. 1 та 3 ст. 27 наведеного вище Закону визначено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень: про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому ст. 30 цього Закону; про введення процедури санації та зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; про припинення провадження у справі про банкрутство; про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.
Ст. 27 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» врегульовано питання стосовно закінчення процедури розпорядження майном. Перехід до наступних судових процедур або припинення провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном відбувається у судовому засіданні, яке має назву підсумкового. Питання щодо переходу до наступних процедур банкрутства, зокрема ліквідаційної, господарський суд вирішує з урахуванням рішення зборів кредиторів.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець визначив процедуру прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури та звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням, згідно з якою (процедурою) рішення про введення наступної процедури за розпорядженням майна належить зборам кредиторів (на підставі Звіту розпорядника майна та Аналізу фінансово-господарської діяльності боржника), а повноваження на звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням належить комітету кредиторів, як представницькому органу.
Водночас Верховний Суд зауважив на тому, що збори кредиторів є органом, у прийнятті рішень якого беруть участь безпосередньо всі кредитори. Тобто воля кредиторів реалізується безпосередньо, а не через утворений зборами кредиторів орган – комітет кредиторів, якому делеговані повноваження представляти інтереси кредиторів під час провадження у справі про банкрутство.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №914/2618/16 можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про правові висновки Верховного Суду щодо застосування позовної давності у справах про банкрутство.