Систематичне насильство в сім’ї: суд виніс рішення

Суддею Хмельницького міськрайонного суду  розглянуто заяву хмельничанки про отримання обмежувального припису стосовно  її чоловіка, в якій вона просила встановити заходи тимчасового обмеження його прав з покладенням терміном на 6 (шість) місяців заборони перебування в місці спільного проживання (перебування).

Звертаючись до суду, жінка вказала, що разом з чоловіком та двома  малолітніми дітьми проживають за однією адресою в квартирі в м. Хмельницькому. Чоловік по відношенню до дружини постійно вчиняє домашнє насильство: постійно погрожує фізичною розправою, висловлюється нецензурною лайкою, принижує та ображає, внаслідок чого заявниця перебуває під постійним психологічним тиском свого чоловіка. А в першій декаді червня поточного року чоловік взагалі вигнав дружину босоніж на вулицю та не впускав до квартири, в результаті чого жінка викликала працівників поліції. Наступного дня чоловік завдав вже кілька тілесних ушкоджень жінці та закрив на балконі.

На підтвердження жінка надала суду докази звернень до поліції із відповідними заявами з 2011 року, а також прийняті рішення правоохоронними органами.

Суд, дослідивши матеріали справи, знайшов вимоги заявника обгунтованими та заборонив чоловіку протягом трьох місяців перебувати за місцем спільного проживання подружжя.

Так, відповідно до статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Як наголошують п.3, 6, 7, 8 ч.1, ст.1 цього Закону, домашнє насильство — діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства, — особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник — особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника — встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАПтаКК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких — подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суд покарав матір підлітка, який вчинив психічне насильство.