Нелюдські умови тримання ув’язненого: ЄСПЛ виніс рішення у справі

Сукупний наслідок тривалої відсутності фізичних навантажень, неодноразових порушень правил гігієни, відсутності контакту з зовнішнім світом і невизначеності стосовно того, чи задовольнятимуться його основні потреби, обов’язково викликав страждання в заявника. Такий висновок зробив ЄСПЛ у рішенні у справі «Класенс проти Бельгії» (заява №26564/16). Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Через страйк охоронців у окремих закладах обмеження волі на певний строк був порушений тюремний режим: постійна відсутність прогулянок на свіжому повітрі, неодноразові порушення правил гігієни, відсутність контакту з зовнішнім світом і невизначеність стосовно того, чи будуть задовольнятися основні потреби.

Ув’язнений Джон Класенс подав до трибуналу заяву про відновлення державою звичайного режиму та скаргу на умови тримання під вартою. Голова трибуналу частково задовольнив заяву, наказавши виплатити штраф, який за підсумками оскарження склав 250 євро на день. У своєму рішенні апеляційний суд зазначив, зокрема, що умови тримання ув’язнених під вартою значно погіршилися на порушення ст. 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Тим не менш, посилаючись на ст. 3 Конвенції, Класенс звернувся до ЄСПЛ, поскаржившись на матеріальні умови його утримання під вартою під час страйку тюремних наглядачів. Він також скаржився відповідно до ст. 13 (право на ефективний засіб судового захисту) на те, що не мав доступу до ефективного засобу правового захисту.

Суд на підставі даних спостерігачів, що відвідували в’язницю, встановив, що протягом двох місяців Класенс майже постійно знаходився у камері. Лише годину на добу він перебував на подвір’ї, мав можливість прийняти душ один або два рази на тиждень без можливості отримати засоби гігієни, роздача яких була припинена. Крім того, ув’язнені страждали від відмови тюремних наглядачів працювати і потерпали від невизначеності, коли закінчиться страйк, не маючи перспектив покращення ситуації. Вони були позбавлені майже всіх контактів із зовнішнім світом, у тому числі й по телефону, відвідувань членами родини або зустрічей зі своїми адвокатами.

Як наслідок, ЄСПЛ повторив висновок апеляційного суду, постановивши, що сукупний наслідок тривалої відсутності фізичних навантажень, неодноразових порушень правил гігієни, відсутності контакту з зовнішнім світом і невизначеності стосовно того, чи задовольнятимуться його основні потреби, обов’язково викликав страждання в заявника з інтенсивністю, яка перевищує неминучий рівень страждань, притаманних триманню під вартою. Як підсумок, Суд вважає, що ці умови тримання під вартою складали таке, що принижує гідність, поводження, і постановив, що мало місце порушення ст. 3 Конвенції.

В частині ефективності судового захисту ЄСПЛ зазначив, що Класенс з самого початку страйку звернувся до судді, але неефективність його заяви була пов’язана з проблемами, що виникли внаслідок самого страйку: незважаючи на те, що суддя з розгляду термінових заяв ухвалив рішення, воно не виправило ситуацію, бо відновлення належних умов можливе було лише після завершення страйку. Тож система Бельгії, як вона функціонувала у відповідний час, на практиці не надала ефективного засобу судового захисту. Таким чином, мало місце також і порушення ст. 13 Конвенції разом зі ст. 3.

З урахуванням цього суд у Страсбурзі присудив 3480 євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Класенс проти Бельгії» (заява №26564/16) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що 20 тисяч євро сплатить держава за невиконання тимчасового заходу.