Розмір судових витрат у контексті права доступу до суду: рішення ЄСПЛ

Через розгляд господарського спору в суді позивач мав сплатити 29,5 євро судового збору та вартість правової допомоги — майже 38 тис. євро. Такі суми він оцінив як обмеження його права на доступ до суду.

У ситуації розбирався ЄСПЛ у справі «Паскіні проти Сан Марино» (заява №50956/16). Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Енріко Марія Паскіні був власником і директором компанії, яка у зв’язку з купівлею-продажем акцій заборгувала близько 4,7 млн євро фізичній особі В. Останній подав позов та виграв суд. Під час розгляду справи згідно з процесуальним законом В. надав свідчення під присягою щодо суми боргу. Паскіні ініціював кримінальне провадження проти В., стверджуючи, що той надав неправдиві свідчення, але через брак доказів справу було закрито, і суд апеляційної інстанції підтвердив таке рішення.

Через певний час директор ініціював відновлення первинного цивільного позову, в тому числі в частині претензій щодо неправдивих свідчень під присягою. Справу було передано до спеціалізованого суду з питань довірчої власності та фідуціарних відносин, який частково задовольнив позов (визнав частину свідчень, наданих під присягою, неправдивою), але підтвердив загальну суму боргу. Додатково позивач мав сплатити судові витрати у розмірі 29,5 євро і вартість правової допомоги (гонорар адвокату) — майже 38 тис. євро. При цьому в апеляційному оскарженні було відмовлено.

Відповідно до ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод пан Паскіні поскаржився, зокрема, на порушення права на доступ до суду через відмову у наданні права на подання апеляції та розмір судових витрат.

В частині передбачуваного порушення права на доступ до суду внаслідок відмови надати дозвіл на подання апеляції у Страсбурзі нагадали, що право на доступ до суду не абсолютне, і апеляції з питань права або апеляції до вищих судів могли мати більш суворі вимоги, ніж звичайні апеляції. З урахуванням обставин справи обмеження спеціалізованого суду щодо подання апеляцій з питань права у цивільних справах були обґрунтованими з точки зору ефективного здійснення правосуддя і встановленими у «межах розсуду» держави. Зважаючи на первинне цивільне провадження та кримінальне розслідування, суд не міг виявити, що обмеження у поданні апеляції було непропорційним або порушило право на доступ до суду.

Що стосується судових витрат у контексті стверджуваного порушення права на доступ до суду, то тут ЄСПЛ зважив на те, що національний суд визначав загальну суму відповідно до критеріїв, встановлених відповідно до існуючих правил. Загальна сума була значною, але обгрунтованою, зважаючи на ціну позову та майновий стан заявника. Тож сума судових витрат не порушила його право на доступ до суду.

У підсумку в цих частинах скаргу було визнано неприйнятною як явно необґрунтовану.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Паскіні проти Сан Марино» (заява №50956/16) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про рішення ЄСПЛ щодо інформації про розслідуваний злочин для журналістів.