Верховний Суд наголосив, що наявність у платника податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) з метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.
Лише формальна наявність договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових і податкових накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб'єктами, вказаними в цих документах як постачальник та покупець.
Суд касаційної інстанції погодився з доводами позивача, що чинне податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат у залежність від виконання податкового обов'язку іншими платниками — постачальниками товарів (послуг). Однак у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі, коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.
З постановою Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №826/5263/14 можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, які причини прострочення апеляційного оскарження рішення суду вважаються поважними.