Скасування рішення ЦВК на підставі конфлікту інтересів: роз’яснення Верховного Суду

Скасуванню в судовому порядку рішення суб’єкта владних повноважень на підставі того, що воно було прийняте під час існування невирішеного конфлікту інтересів, має передувати встановлення факту наявності такого конфлікту інтересів спеціально уповноваженим суб’єктом у сфері протидії корупції.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши адміністративну справу за позовом кандидата на пост президента до Центральної виборчої комісії, третя особа — кандидат на пост президента України. Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Кандидат на пост президента України звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до ЦВК про скасування постанови щодо реєстрації третьої особи кандидатом на пост президента України на чергових виборах президента України 31 березня 2019 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що при прийнятті оскаржуваної постанови 9 із 16 членів ЦВК мали реальний конфлікт інтересів. Такий висновок позивач зробив на підставі інформації, отриманої із засобів масової інформації. У зв’язку з тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення членами ЦВК, на думку позивача, не було дотримано вимог ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», позивач заявляє про порушення оскаржуваним рішенням рівного виборчого права, гарантованого ст. 3 Закону України «Про вибори президента України».

Верховний Суд, розглянувши апеляційну скаргу, відмовив у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства належать здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Припис Національного агентства є обов’язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.

Таким чином, Суд у межах цієї виборчої справи не є тим органом, до повноважень якого віднесено встановлення фактів наявності чи відсутності реального чи потенційного конфлікту інтересів у членів ЦВК.

Наведене вище дає підстави для висновку, що Законом України «Про запобігання корупції» передбачено право громадян на звернення до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції із заявами про встановлення фактів конфлікту інтересів та надалі притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому ст. 67 цього Закону передбачено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням його вимог, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Водночас у матеріалах справи немає будь-якого рішення спеціально уповноважених органів у сфері протидії корупції чи приписів НАЗК, як це передбачено нормами Закону «Про запобігання корупції» з приводу реального чи потенційного конфлікту інтересів в діях членів ЦВК.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі №855/35/19 можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд визнав правомірною відмову ЦВК у реєстрації Петра Симоненка в якості кандидата на посаду Президента України. Суд встановив, що кандидата було висунуто партією, статут, найменування та символіка якої не відповідають вимогам законодавства.

Також ми повідомляли, що Верховний Суд роз’яснив доступ кандидата в президенти України до Державного реєстру виборців. Центрвиборчком має обов’язок надати копію реєстру на вимогу кандидата, але при цьому зобов’язаний забезпечити захист персональних даних виборців.

Окрім того, Верховний Суд розглянув позов кандидата в президенти України до Центрвиборчкому. Позивач стверджує, що ЦВК незаконно обмежила його право перевіряти дані Держреєстру виборців.