Аби домогтися побудови ефективної системи виконання судових рішень, слід об’єднати зусилля судової, законодавчої та виконавчої влади, особливо Міністерства юстиції України, юридичної спільноти, навести лад із майновими реєстрами та електронним документообігом. На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова під час Третього щорічного форуму «Виконання рішень національних судів в Україні», повідомляє пресцентр ВРП.
За її словами, потрібно, нарешті, розібратися з державними боргами, скасувати мораторії (запропонувавши дієві механізми погашення боргів), а також сформувати в суспільстві нульову толерантність до тих, хто не виконує судові рішення, незалежно від того, хто є такою особою – неплатник аліментів, посадовець, держава чи бізнес.
Член ВРП зазначила, що причинами тривалого невиконання рішень національних судів, що завдає значних збитків Державному бюджету України, є недоліки законодавства, відсутність коштів на відповідні цілі у бюджеті, неузгодженість дій державних органів.
Зокрема, Лариса Швецова зазначила, що суттєві недоліки містять норми законів України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки є дискримінаційними стосовно осіб, на користь яких суди виносять рішення.
«У рішенні у справі «Шмалько проти України», наприклад, Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, виправдовуючи неспроможність виконати судове рішення про виплату боргу. Невиконання судового рішення не може бути виправдане відсутністю бюджетних видатків», – акцентувала вона.
Лариса Швецова нагадала, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 1218-р схвалено Національну стратегію розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року.
«Одним із напрямів Стратегії є створення ефективної взаємодії систем електронного судочинства та електронних виконавчих документів для пошуку, збирання, зберігання, обліку інформації про виконання судових рішень; створення на базі існуючих реєстрів системи обліку рішень судів, винесених проти державних органів / підприємств, з можливістю відстеження розміру боргів за такими рішеннями; удосконалення автоматизації виконавчого провадження; удосконалення засобів юридичного захисту з метою виконання рішень судів», – розповіла Лариса Швецова.
На сьогодні, наприклад, окремо не обліковуються судові рішення, винесені проти державних органів, підприємств, установ, організацій, наразі відсутня можливість відстеження, обрахунку сум заборгованості, присуджених, виплачених за рішеннями судів. Проблемні питання можуть бути врегульовані після запровадження Єдиного державного реєстру виконавчих документів із доповненням відповідного модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всіма необхідними функціями, наголосила Л. Швецова. Це питання перебуває на контролі Вищої ради правосуддя, яка відповідно до законодавства затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За ініціативою ВРП Державна судова адміністрація України розпочала щоквартальний збір оперативної інформації про кількість справ, розглянутих місцевими та апеляційними судами на виконання положень статті 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Таким чином, ВРП отримуватиме оперативні дані щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України, відзначила Лариса Швецова.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін, у свою чергу, повідомив про створення у Комітеті робочої групи з опрацювання законопроєктів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів» (№ 3609) та «Про виконавче провадження» (№ 3726). Також Комітет працює над підготовкою рекомендацій комітетських слухань на тему «Виконання судових рішень як гарантія дієвості судового захисту», які відбулися 15 жовтня 2020 року.
Додамо, форум «Виконання рішень національних судів в Україні» організований Проєктом Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» та Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація правників України». У ньому взяли участь представники законодавчої, виконавчої та судової влади України, громадянського суспільства й міжнародних організацій, експерти Ради Європи.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що призначення суддів заблоковано через відсутність ВККС, а не через неможливість проводити перевірки. Так ВРП відповіла на лист НАЗК, яке наголошувало, що призначати суддів на посади можна буде лише після приведення законодавства у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.