Коли скасування дозволу на імміграцію є неправомірним: позиція 7ААС

Наявність судимості у позивача за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який призначено покарання у вигляді штрафу, не є беззаперечною підставою вважати, що дії особи становлять загрозу національній безпеці України і громадському порядку в Україні. Такого висновку дійшов Сьомий ААС у справі № 824/875/19-а.

З матеріалів справи встановлено, що після спливу дворічного терміну перебування у шлюбі та маючи доньку, чоловік звернувся до Управління ДМС України в Чернівецькій області із заявою та необхідними документами про надання йому дозволу на імміграцію в Україні на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію». 23 травня 2016 року позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну, документований посвідкою на постійне місце проживання від 31 травня 2016 року.

Проте 24 травня 2019 року Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ініціювало перед Управлінням ДМС України у Чернівецькій області питання про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Республіки Азербайджан, посилаючись на частину першу статті 12 Закону України «Про імміграцію» та враховуючи, що дії особи становлять загрозу громадському порядку в Україні.

Скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджану відбулось у зв`язку з тим, що іноземцем при отриманні такого документа було свідомо надано неправдиві відомості щодо себе. Зокрема, рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці у справі № 727/9032/16-к особу було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 ККУ, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн 00 коп.) за факт використання паспорта, у якому містяться відбитки штампа «Зернове 049» від 10.08.2012 та «Зернове 054» від 09.08.2012, які є підробленими.

Цими відбитками підтверджувався виїзд позивача за межі території України, який чоловік здійснював не рідше одного разу на 90 днів, тим самим здобуваючи собі нове право на перебування в Україні до 90 днів.

Не погодившись з таким рішенням міграційної служби, чоловік звернувся до суду з позовом та просив його скасувати.

Судами встановлено лише факт підробки певних відомостей в паспорті громадянина Азербайджану, але не встановлено факту використання позивачем підробленого паспорта як документа в цілому.

Водночас суди правильно зазначили, що за змістом пункту 2 частини першої статті 12 Закону «Про імміграцію» судимість, здобута на підставі кримінального законодавства України, може бути підставою для скасування дозволу лише у разі засудження іммігранта в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року.

Враховуючи те, що подані позивачем документи для отримання дозволу на імміграцію відповідали дійсності, зокрема паспорт громадянина Азербайджану виданий уповноваженим на те органом та документував особу позивача, суди дійшли правильного висновку, що його не можна вважати підробленим документом в розумінні Закону. Крім того, свідоцтво про шлюб посвідчувало справжній, а не фіктивний шлюб, інші подані документи також відповідали критеріям достовірності.

Раніше ЄСПЛ вказав на важливий апект щодо проблеми легалізації мігрантів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.