6 липня 2020 року адміністративному судочинству в Україні виповнюється 15 років. У 2005 році КАС України був прийнятий Верховною Радою України, проте вступив у дію лише з 1 вересня 2005 року. З того часу українське судочинство почало працювати по моделі, яка існує в Німеччині, Австрії та країнах Прибалтики. Про це інформує прес-служба ТААС.
Ця модель передбачає чотири незалежні юрисдикції: кримінальне судочинство, господарське, цивільне та адміністративне судочинство. Кодекс адміністративного судочинства України саме й визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Про те, як працюють адміністративні суди в Україні та які справи розглядають судді, розповів заступник голови Третього апеляційного адміністративного суду Андрій Суховаров на прес-конференції на телеканалі «Відкритий».
«Кожен із нас у своєму житті так чи інакше стикається з державними органами (для призначення пенсій, видачі довідки чи реєстрації чого-небудь та тому подібне). Тобто сфера правовідносин, в яких особа, громадянин вступає у взаємовідносини з державою досить велика, тому у багатьох країнах і у нашій державі вирішили створити суд, який би вирішував лише спори громадян з державою. І адміністративні суди перевіряють, чи правомірно діє держава у взаємовідносинах з громадянами, чи не порушує держава, посадові особи чи державні органи права громадян. Якщо такі порушення є, то особа має право звернутися до суду та оскаржити дії державних органів», - зазначив заступник голови третього апеляційного адміністративного суду Андрій Суховаров.
Під час розмови з журналістами зачепили й болючу для судів тему – кадровий голод. У Третьому апеляційному адміністративному суді зараз правосуддя здійснюють 28 суддів, хоча по штатному розпису повинно бути 33 судді.
«Нам не вистачає лише 5 суддів, тож на сьогоднішній день ТААС не відчуває гострої нестачі кадрів. Зараз в середньому судді розглядають по 60 справ на місяць. Звісно, що це багато, але поки ми все встигаємо і дотримуємося строків, які передбачені законодавством України», - розповів суддя.
За словами Андрія Суховарова, найбільше кадровий голод відчувають апеляційні суди загальної юрисдикції та районні суди.
Розповів суддя Андрій Суховаров на прес-конференції і про те, як та хто в Україні може стати суддею. Згідно із Законом «Про судоустрій та статус суддів» суддею може бути особа, яка має певний стаж в галузі юриспруденції, яка досягла 30 років та яка пройшла конкурс на посаду судді.
«Конкурс складається з декількох етапів: тестування, написання практичного завдання та навчання в Національній школі суддів України. На кожному етапі конкурсу особа, яка бажає стати суддею, отримує певні бали, і в залежності від рангу особа обирає суд, де бажає працювати. Але найбільша проблема в тому, що останній конкурс в Україні був проведений у 2014 році. Тож на сьогодні утворилася така проблема: нові судді не призначаються, а судді, які досягли певного віку, йдуть у відставку. Тобто кількість суддів в Україні постійно зменшується, а нові судді не призначаються», - розповів Андрій Суховаров.
За словами судді, це може призвести до того, що право на справедливий суд залишиться лише конституційним правом, адже нестача суддів у судах створює проблеми у належному забезпеченні такого права у судах.
Та за 15 років, з моменту прийняття КАС України, судова влада в Україні значно змінилася. За цей час покращився доступ громадян до правосуддя, спростилася процедура звернення.
Заступник голови Третього апеляційного адміністративного суду Андрій Суховаров зазначив: «Для того, аби звернутися до суду, необхідна правова допомога, яку надають адвокати. Проте зараз Кодекси виписані настільки доступно та просто, що у багатьох випадках, які стосуються саме звернень до адмінсудів, громадяни самостійно звертаються до суду. Тобто зараз виходить так, що звернутися до адміністративних судів легше та простіше, ніж до інших судових установ».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій