Об'єднання «порожніх» судів з тими, де є судді, не виглядає як оптимізація: Богдан Моніч

З початком судової реформи у листопаді 2017 року, судді з розумінням ставилися до недоцільності існування малочисельних судів з 3-4 суддів, але з іншого, вони не почули від авторів реформи, з якою метою вона проводиться. Тобто, й до цього часу не відбулося широкого інформаційного роз’яснення як для громадськості, так і для суддівської спільноти, для чого вона потрібна. На цьому наголосив голова Ради суддів України Богдан Моніч під час обговорення реформи оптимізації судів в режимі відеоконференції за участі міжнародних експертів, повідомляє прес-центр РСУ.

Зокрема, Богдан Моніч нагадав, вже у жовтні 2019 року на XVII позачерговому з’їзді суддів України було прийнято рішення звернутися до Президента України з проханням скасувати низку указів і відмінити оптимізацію судів у тому вигляді, в якому вона проходить. Багато суддів вважає, що дана оптимізація не поліпшує їхню роботу, бо об’єднання місцевих судів, де залишилося по одному судді в умовах кадрового голоду, — не вихід із ситуації.

Богдан Моніч також зазначив, що суддівська спільнота вважає за необхідне проводити оптимізацію судів однак задля підвищення рівня підзвітності судової гілки влади, покращення матеріально-технічного забезпечення судів, забезпечення рівномірного навантаження.

З його слів, суттєві прорахунки у кадровій політиці під час судової реформи стали причиною недоукомплектованості судів, а подальша їх оптимізація була сприйнята багатьма суддями як намір подолати проблему кадрового голоду за рахунок об'єднання непрацюючих судів з судами, де залишились судді.

На жаль, у продовж останнього року ситуація з кадровим забезпеченням судів суттєво не покращилась, а нещодавнє рішення про обмеження суддівської винагороди у зв’язку з карантинними заходами, взагалі підштовхує велику кількість суддів до рішення вийти у відставку. Це суттєво погіршує і так не просту кадрову ситуацію. У відставку йдуть одні з найдосвідченіших суддів і ця проблема, крім місцевих судів, у значній мірі охоплює суди апеляційної інстанції.

Голова Ради суддів України наголосив на необхідності чіткого усвідомлення потреби проведення суддівської реформи із визначенням її чітких критеріїв, мети і розуміння – для чого вона потрібна. 

«Карантинні заходи суттєво прискорили впровадження дистанційного правосуддя, з кожним днем все більше учасників процесу стали використовувати системи відеоконференцзв'язку з власних домівок або власних гаджетів. Ці інструменти багато у чому сталять питання доступності правосуддя на новий рівень, адже географічна складова відходить на другий план», — сказав Богдан Моніч. Тому, на його думку, у першу чергу слід подолати кадровий голод в судах, побудувати електронне судочинство і лише тоді вирішувати питання оптимізації судів. Намагання вирішити всі проблеми одночасно і одразу може мати наслідком те, що в жодному з обраних напрямків не буде досягнуто суттєвого поступу. 

«В реальності, на жаль, об'єднання "порожніх" судів з тими, де є судді, призводить до збільшення навантаження на тих, хто працює. І це, в умовах тотального дефіциту кадрів, не виглядає як оптимізація. Тому, в першу чергу, нам потрібно вирішувати саме кадрову проблему», — підсумував він.

Він також звернув увагу, що побудову нової системи судів не обов'язково слід проводити за адміністративно-територіальним устроєм. «Не обов'язково, щоб нова мапа судів збігалася з адміністративно-територіальним устроєм, проте, слід забезпечити узгодженість її дій і оптимальне функціонування. Ідеальним варіантом могло би бути розміщення судів в тих містах, де розташовані регіональні органи поліції, прокуратури та інших правоохоронних органів», — наголосив Богдан Моніч.

А  якщо говорити про користувачів судових послуг, то для них найбільш важливим залишалося питання територіальної доступності судів.

У круглому столі, який проходив в режимі відеоконференції, також взяли участь члени Ради суддів України Єгор Краснов, Інна Плахтій, Вікторія Чебан, представники Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, Комітету Верховної Ради з питань правової політики, Представництва Європейського Союзу в Україні та Консультативної місії Європейського Союзу в Україні.

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що за підсумками 2019 року Вища рада правосуддя констатувала критичний стан з наповненістю вакансій в судах.

Окрім того, кандидати на посади суддів закликають Президента та Верховну Раду не втратити шанс для подолання кадрового голоду в судах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.