Зміни до Держбюджету, які обмежують суддівські винагороди та заробітні плати, порушують конституційні гарантії суддів: ВРП

16:04, 13 апреля 2020
Вища рада правосуддя винесла консультативний висновок щодо змін до Державного бюджету у частині зменшення суддівської винагороди.
Зміни до Держбюджету, які обмежують суддівські винагороди та заробітні плати, порушують конституційні гарантії суддів: ВРП
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Вища рада правосуддя на позачерговому засіданні 13 квітня затвердила консультативний висновок до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»  від 11 квітня 2020 року, реєстраційний № 3279-д, внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Трухіним О.М., Забуранною Л.В., Крульком І.І., Цабальом В. В., Гевком В.Л., Лопушанським А.Я., Саламахою О.І. Пуртовою А.А., Задорожнім М.М., Драбовським А.Г., Каптєловим Р.В., Пасічним О.С., Тістиком Р. Я., Гончаренком О.О. Про це інформує прес-центр ВРП.

Законопроектом № 3279-д, зокрема, пропонується доповнити Закон України «Про Державний бюджет України 2020 рік» статтею 29, якою передбачається, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

Вища рада правосуддя вважає, що запропоновані зміни не відповідають визначеному Конституцією України принципу верховенства права. Принцип верховенства Конституції України поширюється на всю територію України. Як наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України, неухильне додержання органами державної влади та органами місцевого самоврядування Конституції та законів України є запорукою стабільності, підтримання громадського миру, злагоди в державі. Верховенство конституційних норм поширюється на всі сфери державної діяльності, в тому числі і на законотворчий процес. Верховна Рада України, приймаючи закони, не має права допускати невідповідностей щодо будь-яких положень, прямо закріплених в Конституції України.

Також у консультативному висновку ВРП зазначає, що статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а фінансова складова є невід’ємною частиною забезпечення незалежного судочинства.

ВРП нагадує, що Конституційний Суд України неодноразово та послідовно вказував на те, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм.

Крім того, на аналогічних принципах наголошували і Міжнародні інституції.

З огляду на викладене, Вища рада правосуддя у своєму консультативному висновку зазначила: розуміючи, що в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, усі гілки влади мають консолідувати свої зусилля на її подолання, та підтримуючи комплекс заходів, спрямованих на протидію поширенню епідемії та пандемії коронавірусу в Україні, вважаємо, що законопроект № 3279-д у частині доповнення Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» статтею 29, порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової гілки влади в цілому.

Нагадаємо, що на викладеному вище ВРП неодноразово наголошувала у своїх консультативних висновках, зокрема, у консультативному висновку, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 30 березня 2020 року № 881/0/15-20. Зазначеним рішенням затверджено консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 29 березня 2020 року, реєстраційний № 3279, внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

Як повідомила «Судово-юридична газета», сьогодні, 13 квітня, Рада прийняла зміни до Держбюджету-2020. 

Також ми дослідили, що змінилося у прийнятому законі про зміни до бюджету порівняно із версією Кабміну. 

Ми також писали, чому зекономлені на суддівських зарплатах гроші не підуть ні у Фонд боротьби з коронавірусом, ні на соцвиплати. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики