Восьмий ААС провів навчальний семінар з питань застосування процесуального законодавства

11 жовтня 2019 року у Тернополі з ініціативи Восьмого апеляційного адміністративного суду (далі — Восьмий ААС) відбувся семінар для голів судів, заступників голів судів, суддів Тернопільського окружного адміністративного суду (далі — Тернопільський ОАС) та місцевих загальних судів як адміністративних судів Тернопільської області на тему: «Застосування процесуального законодавства під час розгляду та вирішення адміністративних справ». Про це йдеться на сайті Восьмого ААС.

Це вже другий тематичний семінар, який організовується Восьмим ААС з метою налагодження внутрішньої комунікації між суддями Восьмого апеляційного адміністративного округу, зокрема, в частині правозастосування та єдності судової практики.

Голова Восьмого ААС Олег Заверуха, відкриваючи семінар, наголосив, що метою проведення заходу є оптимізація співпраці між судами Восьмого апеляційного адміністративного округу для вирішення актуальних питань у правозастосовчій та організаційній діяльності.

Пріоритетність питань якості правозастосування та єдності судової практики зумовлює необхідність об’єднання зусиль для їх вирішення. З метою максимально широкого обговорення проблемних питань, що виникають під час здійснення судочинства, до участі у навчальному семінарі було запрошено не лише суддів окружного адміністративного суду, але і суддів місцевих загальних судів  Тернопільської області.

Також голова суду апеляційної інстанції зауважив, що з початку 2019 року у Восьмому ААС проходять стажування судді окружних адміністративних судів та судді місцевих загальних судів як адміністративних Восьмого апеляційного адміністративного округу, що також сприяє налагодженню комунікації та взаємодії між суддями.

Під час заходу учасники обговорювали такі актуальні питання правозастосування:

• Скасування судових рішень Тернопільського ОАС та місцевих загальних судів як адміністративних судів Тернопільської області з підстав порушення норм процесуального права у 2019 році;
• Залишення позовної заяви без руху: процесуальні та практичні аспекти;
• Способи практичної реалізації суддями основоположного принципу адміністративного процесу – принципу офіційності.

Доповідачем по першій темі виступив заступник голови Восьмого ААС Віталій Затолочний. Опираючись на статистичні дані, суддя повідомив, що впродовж 2018 року Восьмим ААС переглянуто в апеляційному порядку 732 рішення (постанови) місцевих адміністративних судів Тернопільської області, з яких 486 рішень залишено без змін (66%); 11 рішень змінено (1,5%). Відсоток скасованих рішень місцевих адміністративних судів Тернопільської області від загальної кількості переглянутих в апеляційному порядку складає 32,1%.

Порівнюючи статистичні показники за 2017 і 2018 роки щодо переглянутих рішень (постанов) місцевих загальних судів як адміністративних судів Тернопільської області, слід зазначити, що загальний рівень скасованих та змінених по відношенню до переглянутих апеляційною інстанцією у 2018 році знизився.

Щодо ухвал місцевих адміністративних судів Тернопільської області, то відсоток скасованих та змінених від загальної кількості переглянутих в апеляційному порядку (98 ухвал) складає 48%.

Аналізуючи причини скасування Львівським ААС та Восьмим ААС у 2018-2019 роках рішень (постанов) судів Тернопільської області, заступник голови Восьмого ААС зазначив, що серед найпоширеніших порушень норм процесуального права судами першої інстанції варто виділити такі:

1. Неправильне визначення юрисдикції спору, що призвело до закриття провадження у справі. Наприклад, не є публічно-правовим спір між суб’єктом владних повноважень та суб’єктом приватного права — фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб’єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку, це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб’єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано одночасно нормами цивільного та адміністративного права;

• при вирішенні спорів щодо встановлення та визначення меж земельної ділянки комунальної власності слід враховувати наявність особистого майнового інтересу учасника. Відтак, такий спір матиме приватноправовий характер, виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства;
• у разі оскарження дій правоохоронних органів, які виразились у неодноразовій фальсифікації даних, неналежному розгляді заяв та скарг, тяганині судового слідства у кримінальному провадженні, спір підлягає розгляду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
• спір щодо поновлення порушеного права особи на отримання житла слід розглядати за правилами ЦПК України.

2. Щодо ухвал про відмову у відкритті провадження, постановлених адміністративними судами Тернопільської області, порушення норм процесуального права полягали у неправильному висновку щодо наявності публічно-правового характеру спору та необхідності його розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Наприклад:

- позовна вимога стосується визнання протиправною та скасування постанови про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани (відповідно до ч. 9 ст. 539 КПК України, розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства).

- у правовідносинах, пов’язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

3. При постановленні ухвал про залишення без розгляду судами першої інстанції:

- не перевірено, чи пред’явлений позов з дотриманням встановленого законом строку

- не було встановлено поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом,

- моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.

Як наголосив Віталій Затолочний, аналіз причини скасування Восьмим ААС рішень судів першої інстанції з підстав пропуску строків звернення до адміністративного суду свідчать, що судами помилково в порушення КАС України відкриваються провадження без надання будь-якої правової оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду.

4. При постановленні ухвал про роз’яснення судового рішення судами першої інстанції допускалась зміна змісту судового рішення, хоча процесуальна процедура роз’яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.

На переконання Віталія Затолочного, при постановленні рішень судом першої інстанції необхідно врахувати правові позиції, викладені Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду. Узагальнення судової практики та аналіз конкретних судових справ свідчать, що для якісного здійснення судочинства важливо постійно виявляти та виправляти процесуальні помилки, допущені під час здійснення судочинства.

Суддя Тернопільського ОАС Андрій Осташ детально зупинився на аналізі судової практики, яка склалася щодо процесуальних та практичних аспектів залишення позовної заяви без руху. На прикладі конкретних справ суддя підняв до дискусії питання, пов’язані із залишенням позовної заяви без руху. Зокрема, було детально проаналізовано причини, які можуть стати підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху: недотримання вимог до оформлення позовної заяви (стаття 160 КАС України), відсутність документів, що мають обов’язково додаватись до позовної заяви (стаття 161 КАС України).

Основними проблемами для суддів, які виникають у разі залишення позовних заяв без руху є, по-перше, неналежна підготовка та непрофесійність осіб, які звертаються до суду, що викликає необхідність надавати додатковий строк на усунення недоліків позовної заяви, а по-друге, обмеженість суддів статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод — правом на справедливий суд та, в цьому контексті, правом особи на доступ до суду.

Про способи практичної реалізації суддями основоположного принципу адміністративного процесу — принципу офіційності доповідала суддя Тернопільського ОАС Уляна Мірінович.

Як зауважила суддя, принципи адміністративного судочинства є інструментом для виконання завдань, покладених на суди адміністративної юрисдикції, а саме — захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Дотримання принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі є особливо важливим та актуальним, адже цей принцип властивий лише адміністративному судочинству та проявляється в активній ролі суду шляхом обмеження принципів класичної змагальності сторін та диспозитивності (суд вирішує лише ті питання, які поставлено у позові).

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, принцип офіційності проявляється у тому, що при з’ясуванні обставин справи суд вживає визначені законом заходи, що необхідні для всебічного та повного розгляду і вирішення справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Зокрема, активна роль суду проявляється у з’ясування таких фактів як: 1) чи не відмовляється позивач від позову; 2) чи не визнає відповідач позову; 3) уточнює позовні вимоги та заперечення; 4) перевіряє, якими доказами сторони можуть обґрунтувати власні доводи чи заперечення; 5) під час судового розгляду суд пропонує особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, надати додаткові пояснення та докази  тощо.

Окремо суддя наголосила на вимогах частини 5 статті 77 КАС України, що передбачає обов’язок суду вирішувати справу на підставі наявних доказів, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається.

Підсумовуючи, голова Восьмого ААС Олег Заверуха зазначив, що такий семінар покликаний сприяти покращенню професійної комунікації, забезпеченню єдності судової практики, наданню місцевим адміністративним судам методичної допомоги в застосуванні законодавства з метою підвищення професійного рівня суддів та якості здійснення судочинства. При цьому голова апеляційного суду зауважив, що покращити ситуацію щодо скасованих судових рішень можливо шляхом налагодження роботи з аналізу причин скасування та напрацювання єдиних підходів до формування чітких правових позицій у судовій практиці у межах Восьмого апеляційного адміністративного округу.

Нагадаємо, захід відбувся в рамках серії навчальних семінарів, започаткованої Восьмим ААС (перший такий захід пройшов в місті Івано-Франківську у травні 2019 року. Проведення семінару з питань застосування процесуального законодавства передбачено Планом комунікаційних заходів Восьмого апеляційного адміністративного суду на 2019 рік, що затверджений наказом голови Восьмого апеляційного адміністративного суду №2 від 15 січня 2019 року.

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» повідомляла, що у Львові відбулася міжнародна конференція «Адміністративна юстиція в Польщі та в Україні: порівняльні аспекти».

Крім того, ми писали, що відбувся круглий стіл щодо комунікаційної стратегії Восьмого апеляційного адмінокругу.

Також відомо, що обрано голову Восьмого апеляційного адміністративного суду.