Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій є каталізатором у питаннях інформатизації сфери судочинства й наразі безумовно належить до пріоритетних напрямів розвитку держави. Зокрема, використання в судочинстві електронного правосуддя є важливим фактором підвищення ефективності, відкритості та прозорості правосуддя. Про це йдеться на сайті ВККС.
Згідно з рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec (2009)1 державам-учасницям Ради Європи з електронної демократії від 18 лютого 2009 року під електронним правосуддям розуміється використання інформаційно-комунікаційних технологій у реалізації правосуддя усіма зацікавленими сторонами в юридичній сфері з метою підвищення ефективності та якості державних служб, зокрема, для приватних осіб і підприємств. Воно містить електронне спілкування та обмін даними, а також доступ до інформації судового характеру. Його основна мета — підвищення ефективності судової системи та якості правосуддя, оскільки доступ до правосуддя — це один з аспектів доступу до демократичних інститутів і процесів.
На 28-му пленарному засіданні 6–7 грудня 2016 року Європейською комісією з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) ухвалено Керівні принципи електронного правосуддя. У документі здійснено аналіз передової практики європейських держав за останні 15 років у сфері запровадження інформаційно-комунікаційних систем у судовій владі. Зазначене дозволило CEPEJ розробити базові принципи, що можуть знадобитись національному законодавцю, з метою сприяння ефективному використанню можливостей інформаційних технологій, зокрема, в контексті функціонування судових систем.
Під час 32-го пленарного засідання 13–14 червня 2019 року CEPEJ прийнято Інструментарій для імплементації Керівних принципів електронного правосуддя. Зокрема, документ містить: «Короткий підсумок основних рекомендацій та принципів щодо впровадження електронного правосуддя»; «План дій з підтримки розроблення ІТ-стратегії в системі правосуддя та її управління»; «План дій з підтримки розроблення системи організації розгляду справ заявників з перспективи користувача»; «Контрольний список кроків та дій, необхідних для проектування, розроблення та впровадження ІТ-проекту в системі правосуддя»; «Шкалу оцінки різних аспектів ІТ-проекту».
Документи, що містяться в зазначеному інструментарії, підготовлено з метою підтримки органів судової влади держав-учасниць Ради Європи в ефективному управлінні процесами цифрової трансформації у сфері правосуддя. Їх головна мета — полегшити розуміння головних принципів та кроків щодо впровадження електронного правосуддя в судову систему, більш детально описаних у Керівних принципах електронного правосуддя, а також чітко визначити заходи, необхідні для впровадження різноманітних ІТ-проектів такого роду й допомогти державним органам у вирішенні проблем, пов’язаних із впровадженням електронного правосуддя.
Передбачається, що документ буде регулярно переглядатися та доповнюватися робочою групою CEPEJ з питань якості правосуддя та експертами CEPEJ.
Також нагадаємо, що у 2018 році CEPEJ презентувала Європейську хартію з етики щодо використання штучного інтелекту в судових системах. Хартія стала першим документом у Європі, який на міжнародному рівні закріпив етичні принципи застосування штучного інтелекту в судових системах. У CEPEJ переконані, що використання цих принципів гарантуватиме дотримання фундаментальних прав людини, недискримінацію, якість та інформаційну безпеку під час запровадження засобів штучного інтелекту в системах правосуддя держав-членів РЄ.
Європейську комісію з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) засновано 18 вересня 2002 року відповідно до Резолюції (2002) 12 Комітету Міністрів Ради Європи. До складу CEPEJ входять 47 держав-членів Ради Європи. Метою роботи CEPEJ є підвищення ефективності роботи органів у сфері правосуддя в контексті впровадження стандартів та рекомендацій РЄ.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Рада суддів роз’яснила, чи повинні суди приймати документи, подані через «Електронний суд».