Судді та міжнародні експерти обговорили перспективи пробації в Україні

18-19 вересня відбулася ІІ Міжнародна конференція з питань кримінальної юстиції, присвячена темі «Покарання без ізоляції. Шляхи розвитку та перспективи».  Про це повідомляє офіційний сайт ВС.

Участь у заході взяли судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Аркадій Бущенко, Світлана Вус, Галина Крет, Андрій Чистик, Светлана Яковлева, заступник керівника апарату — керівник секретаріату ККС ВС Юрій Хім’як, керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли та завідувач сектору організаційно-протокольного забезпечення заходів суду секретаріату ККС ВС Михайло Вайнагій.

У вітальному слові керівник Проекту NORLAU «Підтримка судової реформи в Україні через повномасштабне впровадження пробації в Україні» Віллі Гілл зауважив, що сьогодні варто обговорити, які виклики стоять перед пробацією, якими є її переваги, щоб у майбутньому сприяти розширеному використанню альтернативних позбавленню волі видів покарань.

Посол Норвегії в Україні Уле Тер’є Хорпестад розповів, що реформування системи пробації в будь-якій країні — це складне завдання, яке передбачає не лише внесення змін до законодавства. Насамперед, наголосив Уле Тер’є Хорпестад, суспільство має змінити своє ставлення до застосування тих видів покарань, які не пов’язані з позбавленням волі.

За словами посла, команда норвезьких експертів, яка працює в Україні, виконує важливу роботу, Норвегія і надалі підтримуватиме Україну, зокрема, в питаннях щодо посилення спроможності її інститутів.

У свою чергу директор Проекту «Експертна підтримка врядування та економічного розвитку» (EDGE) в Україні, директор Agriteam Canada Consulting Ltd. в Україні Танія Санфорд Аммар зауважила, що такий вид покарання, як позбавлення волі, в Україні не є результативним, адже рівень рецидивізму серед тих, хто виходить з установ виконання покарань, сягає 50%. Водночас, наприклад, рівень рецидивної злочинності серед неповнолітніх, які перебували на обліку уповноважених органів з питань пробації, становить 2%. Тому, на думку Танії Санфорд Аммар, застосування альтернативних санкцій, яке призводить до зменшення показнику рецидивізму, є більш ефективним, ніж застосування покарань, пов’язаних із позбавленням волі. До того ж застосування альтернативних санкцій потребує менших витрат.

Учасники заходу наголошували на важливості існування єдиної комунікаційної платформи для органів системи кримінальної юстиції, щоб вони працювали як одна команда, вирішуючи питання, пов’язані з пробацією.

Під час конференції представники ККС ВС також дізналися про досвід інших країн, в котрих функціонує інститут пробації; про те, якою експерти бачать пробацію в майбутньому; про особливості досудової доповіді в Норвегії та в Україні; про відновне правосуддя для неповнолітніх тощо.

Міжнародний експерт Ради Європи з питань пробації Іоан Дурнеску відзначив, що служба пробації важлива для суспільства, оскільки саме така система виконання покарань забезпечує гуманізацію покарань та зниження кількості тюремного населення, наголосивши, що пробація потребує значно менше державних коштів, ніж утримання засуджених до позбавлення волі, що є значною перевагою.

Окресливши ґенезу суспільних поглядів щодо впливу на свідомість правопорушників, застосування до них кримінальних та альтернативних санкцій, пан Дурнеску відзначив значний розвиток у поширенні саме альтернативних санкцій. Такий стан справ експерт пояснює залученням прогресивних технологій до процесу роботи із правопорушниками та ефективний менеджмент управління — оптимальне співвідношення ціни та якості, економічність, підзвітність, оплата за результатами (кожне завдання виконується максимально ефективно, розраховується час, робота є прогнозованою, використовуються технології для контролю персоналу).

Поряд із цим простежується значний прогрес у наукових дослідженнях, зокрема щодо кримінологічних характеристик правопорушника та розробки комплексних програм та дієвих інструментів роботи із зазначеною категорією громадян.

Із урахуванням сучасних здобутків та рівня суспільного розвитку, експертом прогнозуються значні зрушення у реалізації пробаційних заходів роботи із правопорушниками, зокрема:

• більша інтеграція між існуючими моделями роботи;
• більша інтеграція з іншими службами – для забезпечення цілісного підходу, послідовності, але при цьому уникнення дублювання;
• розширення практики призначення умовних покарань;
• підвищення прозорості та підзвітності під час відбування пробаційних заходів;
• удосконалення баз даних;
• перехід на цифрові технології та роботизація:

- цифрові програми стануть більш персоніфікованими, умовно засуджені отримають більше можливостей до діалогу та планування майбутньої роботи;

- впровадження електронного моніторингу за допомогою електрошокових пристроїв;

- впровадження робототехніки — роботів, які наносять візити додому, пробаційні кіоски, тощо;

- аналітика великих даних — точне прогнозування, профілі ризику;

- штучний інтелект (машинне навчання);

- більше превентивних дій — передбачення та блокування протиправного діяння;

- більш стандартизовані інструменти – оцінка ризику, програми втручання тощо.

Захід був організований Проектом NORLAU «Підтримка судової реформи в Україні через повномасштабне впровадження пробації в Україні», Міністерством юстиції України та Державною установою «Центр пробації».

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» повідомляла, що  19 вересня в Національній академії прокуратори України розпочала роботу міжнародна науково-практична конференція «Професійна підготовка суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів: національний і зарубіжний досвід».