До електронного суду в першу чергу необхідно долучити державні органи, які генерують найбільший обіг документів. На цьому наголосив суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій під час ефіру на радіо «Голос столиці», передає прес-служба суду.
Долучення до електронного судочинства тих державних органів та установ, які генерують найбільший обсяг документів, а саме: органів прокуратури, управління Державної фіскальної служби та органів у сфері державної реєстрації, на його думку, суттєво допомогло б розвантажити роботу суду з процесуальними документами.
«Саме ці органи в силу своїх службових обов’язків постійно звертаються до суду або виступають відповідачами у багатьох категоріях адміністративних справ. І йдеться тут не про 5–10 аркушів, в яких, як правило, вміщує свій позов фізична особа, а про десятки і навіть сотні томів», — зазначив суддя.
На запитання щодо того, наскільки часто учасники процесу користуються можливістю подачі позову в електронному вигляді, суддя зазначив, що на сьогодні в його провадженні перебуває понад 600 справ, і лише 5 осіб зареєструвались в системі «Електронний суд». «Тобто менше 1% учасників судового процесу у справах, які я розглядаю, скористались можливістю подавати та отримувати документи, не відходячи від свого персонального комп’ютера», — повідомив Руслан Арсірій та уточнив, що це показник з його власного досвіду, який, можливо, відрізняється від даних по Україні.
Також у прямому ефірі прозвучало питання щодо захисту інформації в системі електронного суду.
«Захист інформації від несанкціонованого втручання — завжди болюче питання. Одночасно з електронним судом повинна бути створена ефективна система захисту інформації. Так, одним з розділів Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, проект якого наразі надісланий судам для обговорення, є комплексна система захисту інформації (КСЗІ). Наскільки ці заходи будуть дієвими та пропрацьованими розробниками електронного суду, покаже час», — резюмував суддя.
На думку Руслана Арсірія, тестування програмного забезпечення недопустимо проводити до повного його створення, включаючи розробку інструкції для користувачів.
«У будь-якому разі залучення працівників до роботи з електронними документами передбачає значне збільшення їх обов’язків та навантаження на організм. Працівники суду, які працюватимуть з електронними документами, не мають відповідної кваліфікації для їх обробки. Однак ні системного навчання суддів і працівників апарату суду щодо роботи з цією підсистемою, ні ввідного інструктажу в рамках впровадження програми не було передбачено», — наголосив суддя та додав, що попри численні труднощі, працівники суду роблять усе можливе, аби для сторін судового процесу перехід до електронного судочинства пройшов безболісно.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, зробити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного цифрового підпису.
Крім того, відомо, що впровадження відеофіксації судового процесу та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи стало справжнім викликом для судової влади.
Також нам стало відомо, як в Електронному суді контролювати перебіг справи з власного гаджету.