В середу, 30 січня, об 11 годині Перший сенат Конституційного Суду України у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців двадцять четвертого, двадцять п'ятого, двадцять шостого розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 23 березня 2017 року №1989–VIII (далі — Закон).
Згідно з абзацами двадцять четвертим, двадцять п’ятим, двадцять шостим розділу I Закону, який набрав чинності з 15 квітня 2017 року, у підпункті 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначається, що «не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269–289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення Антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність».
Абзацом другим підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797–VIII, який набрав чинності з 1 січня 2017 року, тобто до внесення змін Законом, було передбачено, що «нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269–289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню».
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, застосування положень абзаців двадцять четвертого, двадцять п’ятого, двадцять шостого розділу I Закону призвело до порушення його права «на зайняття підприємницькою діяльністю та на захист економічної конкуренції» та протиправного позбавлення його права власності. Товариство вважає, що вказаними положеннями Закону запроваджено «нерівні умови та дискримінацію платників податків», тому оспорювані положення Закону не можуть вважатися такими, що відповідають принципу верховенства права.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд у своїй постанові роз’яснив різницю між податковим і правовим статусами ФОП і ФО. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.
Також ми повідомляли, що Конституційний Суд України надасть свій висновок щодо умов до вступу до житлово-будівельного кооперативу. На думку 49 народних депутатів положення ч. 2 ст. 135 Житлового кодексу не відповідають Основному Закону.
Ще раніше стало відомо, що Конституційний суд України надасть свій висновок щодо норм закону, які передбачають сплату внеску при відкритті виконавчого провадження. Державний виконавець відмовив скаржниці у відкритті виконавчого провадження через несплату авансового внеску.