За яких умов зайняття житла вважається самоправним: роз’яснення ВС

Верховний Суд постановою від 26 вересня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і відмовив у задоволенні позову про виселення без надання іншого житлового приміщення в результаті перегляду справи № 344/18741/14-ц (касаційне провадження № 61-22904св18). Про це повідомляє прес-служба ВС.

Суди встановили, що відповідно до протоколу спільного засідання житлово-побутових комісій управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№ 12) від 28 січня 2014 року № 01/2014 службову квартиру № 5 у гуртожитку попередньо було закріплено за відповідачем. 

29 квітня 2014 року між сторонами укладено договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та комунальних послуг.

Рішенням суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позовні вимоги про виселення відповідача без надання іншого жилого приміщення задоволено. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що єдиною підставою для вселення у приміщення гуртожитку є ордер, який відповідачу не видавався, а тому його вселення до житла — самовільне.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України особи, які самоправно зайняли приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.

Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме: без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та, відповідно, ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов’язане з відсутністю в них будь-яких підстав для зайняття жилої площі. 

Суди попередніх інстанцій помилково не звернули уваги на те, що вселення відповідача не є самоправним, оскільки 8 грудня 2010 року він був зареєстрований у гуртожитку. Крім того, між сторонами 29 квітня 2014 року укладено договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та комунальних послуг, який не розірвано та не визнано недійсним. Таким чином, до спірних правовідносин положення ст. 116 ЖК України не застосовуються. Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються нормами гл. 89 ЦК України (найм житла).

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд дав роз’яснення щодо виселення особи з житлового будинку, переданого в іпотеку в зоні проведення ООС. Суд постановив, що виселення мешканців не може здійснюватися під час дії положення ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Також ми повідомляли, що Велика Палата Верховного Суду визначила юрисдикцію заяв про віднесення до кола членів сім’ї для отримання допомоги в разі загибелі військовослужбовця.