Фізичну особу-підприємця не можна притягувати до відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору за КЗпП і КУпАП одночасно. Про це йдеться в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №814/2156/16.
Підприємець звернувся до суду з позовом до управління Держпраці про визнання скасування постанови про накладення штрафу за ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю, тому що його вже притягнуто за це правопорушення на підставі ч. 3 ст. 41 Кодексу України по адміністративні правопорушення. Позивач вважає, що притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення двічі суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції з цим не погодився і відмовив у задоволенні позову, оскільки штраф, передбачений КЗпП, є фінансовою санкцією, тобто є іншим видом відповідальності, ніж штраф за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову суду першої.
Верховний Суд зазначив, що при притягненні до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і частини 3 ст. 41 КУпАП повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору). Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, Суд взяв до уваги мету відповідальності, характер шкоди, вид стягнення, суб’єкта, який притягується до відповідальності, джерело сплати штрафу. Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, Суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у частині 2 статті 265 КЗпП України, так само, як і правопорушення, передбачене у частині 3 статті 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд підсумував, що за допуск фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору підприємця вже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою суду, що набрала законної сили. Тому накладення на нього штрафу за те саме правопорушення також постановою управління Держпраці є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст.61 Конституції України.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що чому Верховний Суд не став звертатися в КСУ за рішенням про паспортну революції.