Велика Палата ВС визнала постанову Ради про звільнення судді з посади незаконною

Велика Палата ВС залишила без задоволення апеляційну скаргу представника Верховної Ради України на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі №800/606/16 (провадження №11-711заі18) за позовом судді до ВР про визнання незаконною та скасування постанови ВР від 29 вересня 2016 року №1618-VIII про її звільнення з посади судді Апеляційного суду Харківської області у зв’язку з порушенням присяги, передає прес-служба Верховного Суду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначеним рішенням позов судді задовольнив, визнав постанову ВР від 29 вересня 2016 року №1618-VIII про її звільнення незаконною та скасував.

Вища рада юстиції, яка була уповноваженим органом на час виникнення спору, прийняла рішення про внесення подання до ВР про звільнення позивачки з посади судді Апеляційного суду Харківської області.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.

При звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) присутність судді є обов’язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до проведення засідання ВР, на якому розглядатиметься це питання. Суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання ВРУ, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.

Згідно з положеннями ст. 216-1 Регламенту ВР,  присутність судді при розгляді питання про звільнення з посади є обов’язковою. Суддя має бути повідомлений про розгляд питання про звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання ВР. Лише повторне неприбуття належно повідомленого судді дозволяє ВР розглянути питання про звільнення за відсутності цього судді.

У ході розгляду справи встановлено, що урядова телеграма про розгляд питання про звільнення надіслана позивачці на адресу місця роботи та вручена секретареві суду 28 вересня 2016 року о 18 год. 46 хв. Позивачка не заперечувала, що про розгляд питання про її звільнення на позачерговому засіданні ВР 29 вересня 2016 року вона дізналася 28 вересня 2016 року. Позивачка на момент прийняття спірної постанови ВР  перебувала на лікарняному, про що повідомила відповідача з проханням не виносити на голосування питання про її звільнення, у зв’язку з тим, що бажає взяти участь у засіданні та надати пояснення з приводу подання Вищої ради юстиції.

Таким чином, відповідач, не виконавши вимоги ч. 5 ст. 216-1 Регламенту ВР про обов’язкове повідомлення судді про проведення засідання, на якому розглядатиметься питання про звільнення цього судді, не пізніше ніж за три дні до дня засідання, порушив гарантоване право позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Велика Палата ВС погодилася з висновками КАС у складі ВС про те, що під час прийняття ВР оскаржуваної постанови було порушено процедуру звільнення позивачки з посади судді, зокрема щодо неналежного повідомлення її про проведення засідання ВР та розгляду питання про звільнення з посади судді. Тому висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови ВР від 29 вересня 2016 року № 1618-VIII є правильним.

За словами Секретаря Великої Палати Верховного Суду Всеволода Князєва, «оскільки питання про звільнення позивачки з посади судді Апеляційного суду Харківської області у зв’язку з порушенням присяги потребує перегляду з дотриманням усіх процедур, передбачених законом, Вища рада правосуддя на сьогодні є тим компетентним органом, що наділений повноваженнями повернутися до розгляду матеріалів, на підставі яких Вища рада юстиції звернулася до Верховної Ради України з поданням про її звільнення».

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суддю з Дніпропетровської області відсторонили від здійснення правосуддя на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Також, суддю Каланчацького райсуду відсторонено від правосуддя за клопотанням САП. ВРП ухвалила задовольнити клопотання керівника САП Назара Холодницького і тимчасово відсторонити суддю, який був притягнутий до кримінальної відповідальності.