Сергей Горбатюк рассказал, что думает о судебной реформе и квалифоценивании судей

Экс-начальник Департамента специальных расследований ГПУ, а ныне начальник следственного управления Генпрокуратуры Сергей Горбатюк в эксклюзивном комментарии «Судебно-юридической газете» рассказал о своем видении проблем процесса судебной реформы и квалификационного оценивания судей. Прошлое высказывание прокурора о неэффективности квалификационного оценивания имело большой резонанс, поэтому издание решило предоставить возможность самому Сергею Горбатюку прояснить свою позицию.

Сергей Горбатюк, начальник Департамента специальных расследований Генеральной прокуратуры в 2014 – 2018 годах.

«Реформування правосуддя, котре відбувається у нашій країні, на мій погляд, зовсім не веде до якісних змін та справжнього очищення суддівського корпусу. Втім, це стосується і реформування правоохоронних органів.

Наріжним каменем реформування має бути запровадження невідворотності покарання судді чи правоохоронця за порушення закону.

Це завдання може бути зреалізоване, насамперед, системною та неупередженою роботою Вищої Ради Правосуддя в межах своїх повноважень. Зокрема, на звернення Департаменту спеціальних розслідувань із зауваженнями на тривалий розгляд скарг про порушення законодавства суддями, надаються відповіді про розгляд понад 12 тисяч таких скарг, котрі передані у тому числі як спадок від ВККС. І це на близько 6 тисяч працюючих суддів.

Саме якісний, об’єктивний, невибірковий розгляд таких скарг і, за умови підтвердження наведених фактів порушення закону, прийняття рішення про притягнення суддів до відповідальності могло би бути, крім безпосереднього очищення системи, і таким собі проведенням червоних ліній, за які  переступати зась - інакше кара (догана, звільнення, кримінальна відповідальність).

На теперішній час цього не відбувається і існуюче  кваліфікаційне оцінювання цього суттєвого недоліку не усуне.

По-перше, проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно всіх суддів - це  звинувачення законодавцем усіх їх в неблагонадійності, незважаючи на існування в Україні чесних і професійних фахівців.

По-друге, це системно відриває суддів від виконання своїх прямих обов’язків на тривалий час, і фізичні та юридичні особи в цей період залишаються без правосуддя.

По-третє, проведення якісного оцінювання всіх та у стислі строки є практично неможливим, але створює широке поле для зловживань, у тому числі вибіркового підходу.

По-четверте, збільшення винагороди судді після оцінювання також ставить в нерівне становище тих, роботу частини яких, за чиєюсь незрозумілою логікою, вирішено оцінювати пізніше ніж інших. Можливі й інші зловживання в цьому питанні – судді, мабуть, таких фактів можуть навести більше.

 Окрім того як вже зазначалося це не призводить до виставлення «червоних ліній» для «оновлених суддів». 

Таким чином, процедура кваліфікаційного оцінювання, якою законодавець обмежив практично усіх діючих суддів, на моє переконання, є профанацією, оскільки здійснюється більше «про людське око» аніж задля справжнього реформування і тому несе більше шкоди ніж користі.

Попереду ж нас чекає ще запланована на реалізацію Указів Президента України ліквідація судів, що безумовно призведе до зупинки розгляду всіх судових справ і таким чином лише посилиться порушення конституційного права людини і громадянина на доступ до правосуддя…

Постає питання: а для кого проводиться це «реформування»?»

Напомним, что 11 июля Генеральный прокурор Юрий Луценко подписал приказ об организационных изменениях в структуре и штатном расписании Генеральной прокуратуры, согласно которым, в числе прочих, был ликвидирован и Департамент специальных расследований ГПУ. Вместо него в структуре Генеральной прокуратуры создано Управление специальных расследований, которое пока что не получило руководителя.