Верховный Суд подтвердил правомерность назначения земельных торгов по делу об отказе в предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства

Верховный Суд оставил в силе постановление апелляционного административного суда, которым было отменено решение суда первой инстанции и оставлен без удовлетворения иск физических лиц к поселковому совету о признании противоправным и отмене решения этого совета относительно земельных торгов и отказа в предоставлении разрешения на разработку документации для получения в собственность земельных участков.

Позивачі просили визнати протиправними рішення селищної ради про включення земельної ділянки площею 7,817 га до переліку земель, права на які буде виставлено на земельні торги, а також рішення про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення цієї ділянки у власність.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, скасувавши рішення ради та визнавши недійсними результати торгів. Однак апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачі не набули жодного права на спірну земельну ділянку до ухвалення спірного рішення селищної ради, а їх певна заінтересованість саме в цій ділянці, не може бути підставою для обмеження законних повноважень органу місцевого самоврядування, і, тим більше, для визнання його рішень протиправними саме з цієї підстави. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на правомірність відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою у зв’язку із включенням земельної ділянки, яку має намір отримати зацікавлена особа у власність, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах, оскільки така підстава для відмови передбачена приписами частини п’ятої статті 136 Земельного кодексу України.

Верховний Суд погодився з такими висновками апеляційного суду та залишив касаційну скаргу позивачів без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишив без змін.

Переглядаючи цю справу у касаційному порядку, Суд вказав, що ключовим правовим питанням спору є оцінка правомірності рішення про включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу права оренди на них на земельних електронних торгах, в той час як щодо цієї ж ділянки було, за твердженням позивачів, розпочато реалізацію прав на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства безоплатно в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України. Також підлягає з’ясуванню, зокрема чи були оскаржувані рішення селищної ради прийняті у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури.

Верховний Суд керувався тим, що дотримання встановленого порядку відведення у власність земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв`язку з цим, важливим, за висновком Суду, є суворе дотримання порядку відведення землі у власність фізичним або юридичним особам, а також забезпечення конкурентного способу розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.

На підставі аналізу положень статей 3, 4, 22, 81, 116 та 118 ЗК України Верховний Суд дійшов висновку, що передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає автоматичного прийняття суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.

Крім того, з урахуванням положень статей 134-136 ЗК України Суд підкреслив важливість забезпечення конкурентного розпорядження земельними ресурсами, що дозволяє раціонально використовувати землю як національне багатство, забезпечує рівність суб'єктів, які бажають отримати землю у користування або власність, та запобігає дискримінації.

Верховний Суд врахував, що затвердження переліку земельних ділянок для продажу прав на земельних торгах було здійснено до моменту подання позивачами заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою. Це, за висновком Суду, підтверджує правомірність дій відповідача.

Суд наголосив, що згідно з положеннями ЗК України земельні ділянки, включені до переліку для продажу на торгах, не можуть відчужуватися або передаватися в користування до завершення торгів. Таким чином, включення земельної ділянки до такого переліку стало підставою для відмови позивачам у наданні дозволу.

Суд зазначив, що заявлена зацікавленість позивачів у конкретній ділянці не може бути підставою для обмеження законних повноважень органу місцевого самоврядування. Водночас позивачі зберігають право обрати іншу вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для реалізації свого права на безоплатне отримання земельної ділянки.

У цій справі Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що певна заінтересованість декількох осіб саме в цій ділянці, не може бути підставою для обмеження законних дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, і, тим більше, для визнання його рішень протиправними саме з цієї підстави, а отже, звернення позивачів до селищної ради до моменту прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про внесення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які підлягають продажу на земельних торгах, не може забороняти відповідачу реалізовувати повноваження щодо організації земельних торгів. Водночас включення об’єкта до переліку земельних ділянок, права на які підлягають продажу на земельних торгах, не позбавляє позивачів права обрати іншу, вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності з метою реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації або прийняти участь у наступних земельних торгах на рівні з іншими учасниками.

Постанова Верховного Суду від 2 жовтня 2024 року у справі № 400/4760/21 (адміністративне провадження № К/990/3098/24).

Автор: Наталя Мамченко