Освобождение потребителей от уплаты судебного сбора должно происходить не только в суде первой инстанции (при предъявлении иска), но и на последующих стадиях гражданского процесса (при подаче апелляционной и кассационной жалобы). Это еще раз подчеркнул Кассационный гражданский суд Верховного Суда в постановлении от 17 сентября 2024 года по делу №761/19819/21-ц.
Обставини справи
У травні 2021 року чоловік звернувся з позовом до страхової компанії і ТОВ про захист прав споживачів. Рішенням Печерського районного суду Києва від 2 серпня 2023 року позов задоволено – стягнуто відшкодування, моральна шкода і судовий збір зі страхової та ТОВ. Додатковим рішенням стягнуто також витрати на правову допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду задоволені апеляційні скарги страхової та ТОВ. Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги про захист прав споживачів залишено без задоволення. Стягнуто з чоловіка судовий збір.
Позивач звернувся з касаційною скаргою до ВС на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року в частині розподілу судових витрат, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду у частині покладення на позивача судових витрат у вигляді судового збору 1 362 грн та 1 609,50 грн.
Позиція Верховного Суду
Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав (ч. 3 статті 22 Закону «Про захист прав споживачів»).
Системне тлумачення норм статті 5 Закону «Про судовий збір» та статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.
Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Законодавець не передбачив виключення чи непоширення звільнення від сплати судового збору, передбаченого в частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», за позовом споживача пов`язаним із правочинами про страхування та перевезення вантажу. Тому частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється й на позови споживача пов`язані із правочинами про страхування та перевезення вантажу.
У справі, що переглядається позивач звернувся з позовом про стягнення з ТДВ «Страхова компанія «К» на його користь 20 000 грн відшкодування шкоди (як страхувальником) та стягнення з ТОВ 1500 грн відшкодування моральної шкоди (як вантажооодержувачем), який обґрунтовував порушенням прав споживача та посилався на статтю 4 Закону «Про захист прав споживача», про що свідчить аналіз позовної заяви.
За таких обставин, апеляційним судом безпідставно покладено на позивача судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачами.
Отже, КЦС ВС вказав, що доводи касаційної скарги в частині стягнення з позивача судового збору дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в цій частині ухвалена без додержання норм процесуального права та без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів КЦС ВС вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду в стягнення з позивача судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення; компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України кожному відповідачу судових витрат пов`язаних з переглядом справи апеляційним судом.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.