Как известно, 7 февраля Верховная Рада готовится рассмотреть правительственный проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по отдельным вопросам прохождения военной службы, мобилизации и военного учета 10449.
Согласно этому законопроекту мужчины в возрасте от 25 до 55 лет, которым после 24 февраля 2024 года (очевидно, законодатель имел в виду 2022 год, но в проекте указано «2024» – прим. ред.) установлена инвалидность ІІ и ІІІ групп (кроме тех) , кому инвалидность ІІ и ІІІ групп установлена по результатам заболеваний, ранений (травм, контузий, увечий), полученных во время защиты Отечества, а также отсутствия конечности в результате ее ампутации), до конца 2024 года подлежат пересмотру на пригодность к военной службе.
Отметим, что вторая группа инвалидности устанавливается в частности при отсутствии одного легкого и хронической дыхательной недостаточности II степени вследствие патологических изменений второго легкого; устойчивом полном птозе на обоих глазах после всех видов восстановительного лечения; параличи верхней конечности, параличи нижней конечности и т.д.
Следует отметить, что на рассмотрении парламента одновременно с законопроектом 10449 находится законопроект 10 379, разработанный Министерством обороны, которым вносятся изменения в Уголовный кодекс.
А именно, вносятся изменения в статью 336 УК, согласно которой отказ от прохождения медицинского осмотра будет наказываться лишением свободы сроком от 3 до 5 лет.
Следовательно, лицо с инвалидностью ІІ и ІІІ группы будет вынуждено в случае принятия закона ехать на повторный переосмотр, а если оно на такой переосмотр не явится – ему в перспективе будет угрожать лишение свободы.
В этой связи «Судебно-юридическая газета» обратилась с комментарием к ряду международных и национальных организаций, работающих в сфере защиты прав людей с инвалидностью. Свою позицию нам прокомментировали в EnableMe Ukraine – международной команде экспертов и волонтеров, которые занимаются людьми с инвалидностью.
Чи відповідає міжнародним стандартам у сфері захисту прав осіб з інвалідністю пропозиція стосовно подібних переоглядів для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи та встановлення кримінальної відповідальності за відмову від огляду?
В кінці 2023-го року Європейська рада схвалила початок перемовин щодо вступу України до ЄС. Враховуючи, що цей процес передбачає адаптацію українського законодавства до права Євросоюзу, розглянемо запропоновані зміни в законопроектах 10449 та 10379 саме в контексті європейської практики захисту прав людей з інвалідністю.
Зміни, запропоновані в даних законодавчих ініціативах, є українським «ноу-хау». А саме:
Подібна практика в європейському законодавстві в частині регуляції прав осіб з інвалідністю відсутня.
Кроки ЄС в частині захисту людей з інвалідністю узгоджені в загальному документі Union of Equality: Strategy for the Rights of Persons with Disabilities 2021-2030.
ЄС спирається на цінності рівності, соціальної справедливості, свободи, демократії та захисту прав людини. Договір про функціонування ЄС та Хартія основних прав – є основоположними документами, які дозволяють викорінювати всі форми дискримінації та встановлювати рівність як наріжний камінь політики ЄС стосовно прав і свобод громадян.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн задекларувала ці цінності як основоположні в процесі побудови Союзу Рівності у всіх сферах.
Особи з інвалідністю мають право на доступ і користування всім спектром прав людини гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини, Європейською соціальною хартією та Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, а також всіма іншими міжнародними документами на рівні з іншими.
Стратегія прав осіб з інвалідністю 2021 – 2030 в ЄС, зокрема, передбачає посилення доступу людей з інвалідністю до правосуддя, правового захисту, свободи та безпеки.
Пункт 5.1 даної стратегії передбачає вивчення та удосконалення процесуальних гарантій для вразливих верств дорослого населення в кримінальних справах проти них. Також необхідність надання державам-членам ЄС рекомендацій щодо доступу до правосуддя людей з інвалідністю, спираючись на міжнародну практику.
З огляду на те, що сьогодні чимало осіб в Україні є внутрішньо переміщеними, транспортне сполучення подекуди ускладнене, а забезпечити супровід не завжди можливо, чи доцільно, на Вашу думку, передбачати для осіб з інвалідністю жорсткі умови проходження повторного переогляду?
Зважаючи на зазначені Вами обставини – те, що чимало осіб є внутрішньо переміщеними, ускладнене транспортне сполучення у певних регіонах України та неможливість забезпечення необхідного для особи з інвалідністю супроводу – запровадження жорстких умов проходження повторного переогляду для осіб з інвалідністю порушують права людей з інвалідністю і суперечать стратегії розбудови в Україні безбар’єрного середовища.
Чи існує у міжнародній практиці інститут переоглядів стану здоров’я осіб з інвалідністю та які умови забезпечуються для проходження повторних медичних оглядів?
Механізм отримання статусу особи з інвалідністю в країнах ЄС схожий: потрібно звернутись до сімейного лікаря, який далі направляє на огляд до інших вузькопрофільних спеціалістів. Після цього відбувається збір заключень про стан здоров’я які, разом з всіма іншими документами та заповненими заявами подаються в міський відділ, який встановлює інвалідність.
Також Європарламент у січні 2024 погодив створення так званої картки інвалідності – інструменту, покликаного допомогти людям із інвалідністю в ЄС ефективніше здійснювати свої права, зокрема під час перебування в іншій країні.
Втім, в ЄС не прописаний механізм перегляду статусу інвалідності, а відповідно і не існує інституту переоглядів стану здоров’я людей з інвалідністю.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.