Положение пункта 24 части первой статьи 353 ГПК Украины необходимо понимать как возможность участника дела обжаловать в апелляционном порядке отдельно от решения суда определение суда первой инстанции как о возобновлении пропущенного срока для предъявления исполнительного документа к исполнению, так и об отказе восстановить пропущенный срок исполнительного документа к исполнению. Это отметил в постановлении от 1 ноября 2023 Кассационный гражданский суд по делу № 756/5359/15-ц.
Обставини справи
1 листопада 2023 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу АТ «Універсал Банк» у справі за заявою АТ «Універсал Банк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого районним судом у вересні 2021 року, про стягнення із особи на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором, а саме за тілом кредиту, процентами та пенею.
Ухвалою районного суду у задоволенні заяви відмовлено. Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу повернуто АТ «Універсал Банк».
Апеляційний суд керувався тим, що частиною першою статті 353 ЦПК України не передбачено можливості оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання виконавчих листів.
Позиція Верховного Суду
Постановою Верховного Суду ухвалу апеляційного суду скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Особливість ухвали суду першої інстанції про відмову поновити пропущений строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання полягає у тому, що вона постановляється на стадії виконання судового рішення і оскаржити її разом з рішенням суду неможливо. Тому положення пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України необхідно розуміти як можливість учасника справи оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвалу суду першої інстанції як про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, так і про відмову поновити пропущений строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання.
За таких обставин апеляційний суд зробив помилковий висновок, що ухвала суду про відмову поновити пропущений строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, зазначив Верховний Суд.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.