Верховный Суд высказался об условиях назначения дополнительного наказания в виде лишения права занимать определенные должности

Согласно положениям ст. 55 Уголовного кодекса в случае, когда санкцией соответствующей части статьи Особой части УК предусмотрена возможность назначения лицу дополнительного наказания в виде лишения права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью, суд, признавая виновным в совершении соответствующего уголовного правонарушения, вправе назначить такое дополнительное наказание независимо от того, занимал ли обвиняемый определенную должность или занимался определенной деятельностью на время совершения уголовного правонарушения. Об этом заявила Объединенная палата К2УС ВС в постановлении от 4 сентября 2023 г. по делу №404/2081/22.

Обставини справи

Суд першої інстанції, визнавши особу винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК, дійшов висновку про необхідність призначення їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми, на строк 3 роки.

Апеляційний суд, переглядаючи вирок за скаргами прокурора та захисника, в порядку ч. 2 ст. 404 КПК виключив із мотивувальної та резолютивної частин вироку призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми, на строк 3 роки. Це рішення було мотивовано тим, що обвинувачений не мав і не має відповідної освіти, пов’язаної із навчанням та вихованням дітей, й взагалі не працевлаштований.

У касаційній скарзі прокурор стверджував, що та обставина, що засуджений на час постановлення судового рішення не обіймав посаду, пов’язану з навчанням та вихованням дітей, та не займався діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми не є підставою для незастосування додаткового покарання, передбаченого ст. 55 КК, оскільки законодавство не обмежує можливість призначення судом додаткового покарання, коли це передбачено санкцією відповідної статті.

До Об’єднаної палати ККС ВС ця справа потрапила через необхідність відступу від висновку, викладеного в постанові колегії суддів Першої судової палати ККС у справі № 265/5853/17, відповідно до якої додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначено лише у випадках, коли вчинення злочину було пов’язане з посадою засудженого або із заняттям ним певною діяльністю.

Позиція Об’єднаної палати

ОП ККС скасувала ухвалу суду апеляційної інстанції і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Так, санкцією ч. 2 ст. 156 КК передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

ОП не погодилася з позицією суду апеляційної інстанції про виключення з вироку рішення про призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми, на строк 3 роки, з огляду на те, що, в цьому випадку не в повній мірі реалізується превентивна функція вказаного додаткового покарання.

Зміст ст. 55 КК не містить законодавчих заборон чи обмежень щодо призначення такого додаткового покарання в залежності від того, чи обіймав обвинувачений певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Тому є необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, яка викладена в раніше ухваленій постанові колегії суддів Першої судової палати ККС від 5 березня 2020 року (справа № 265/5853/17).

Висновок щодо застосування ст. 55 КК

Згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.