Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», Европейская Комиссия в своем Отчете по выполнению Украиной требований для начала переговоров о вступлении в ЕС, который она опубликовала 8 ноября, заключила, что «доступ граждан к правосудию в спорах с участием центральных органов власти после ликвидации Окружного административного суда Киева «ухудшился».
«Після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва доступ до правосуддя у справах за участю центральних органів влади погіршується, оскільки новий суд ще не створено, а суд, на який покладено тимчасові повноваження, переповнений», - зазначає Єврокомісія.
Відповідно, 10 листопада 2023 року, як раніше писала «Судово-юридична газета», у Верховній Раді з’явився законопроект №10244, ініціаторами якого виступила група народних депутатів фракції «Слуга народу» на чолі з головою Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денисом Масловим. Ним пропонують справи ліквідованого Окружного адмінсуду Києва розкидати по іншим окружним адміністративним судам.
Як вказують автори, створений законом про ліквідацію ОАСК механізм передачі залишків справ і матеріалів ОАСК лише Київському (тобто, «обласному») окружному адміністративному суду у поєднанні із тимчасовим віднесенням до його юрисдикції адміністративних спорів, які були підсудні ОАСК, «створив величезний залишок нерозглянутих справ та тривалу затримку реєстрації нових матеріалів (станом на жовтень 2023 року в стані реєстрації перебувають позовні та інші процесуальні заяви, подані учасниками судового процесу в травні 2023 року)».
«Така ситуація є вкрай небажаною з огляду те, що на сьогодні Україна залишається однією з небагатьох держав – членів Ради Європи, в яких Європейський суд з прав людини продовжує констатувати структурну проблему, що стосується надмірної тривалості судових проваджень. Погіршення стану справ також може надзвичайно негативно позначитися на євроінтеграційних процесах України», - констатують депутати через рік після ліквідації ОАСК.
Які справи передадуть, а які – ні
Отже, законопроект визначає, що до початку роботи нового Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні Окружному адміністративному суду Києва, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Нерозглянуті ОАСК справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом (законопроектом №10244), розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші нерозглянуті ОАСК справи, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом (законопроектом №10244), але не розподілені між суддями, передаються на розгляд іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацію.
Така передача не буде стосуватися справ, підсудність яких визначена:
Справи, підсудність яких визначена ч. 1 статті 27, ч. 3 статті 276, статтями 289-1 , 289-4 КАСУ, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду, Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд іншим окружним адміністративним судам України пропонується визначити Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
«На фактичний строк розгляду адміністративної справи можуть впливати недобросовісні дії учасників справи і внесення змін до законодавства»
Автори нагадують, що 13 грудня 2022 року прийнято Закон №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду». Згідно з цим Законом у зв’язку із ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва до Київського окружного адміністративного суду з ліквідованого суду були передані, зокрема, нерозглянуті судові справи, а також передбачено прийняття та розгляд нових справ, підсудних ОАСК.
Згідно з статистичними показниками середньорічного навантаження окремих судів, у провадженні Київського окружного адміністративного суду у 2021 році перебувало 28 620 справ і матеріалів, у 2022 році – 24 423 справ і матеріалів; у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва упродовж цих періодів перебувало 76 729 та 60 631 справ і матеріалів відповідно. Це одні з найбільших показників серед окружних адміністративних судів при стабільно високому рівні надходження до них нових позовів та інших процесуальних документів щомісяця.
Як вказують депутати, після передачі Київському окружному адміністративному суду справ, що були підсудні ліквідованому ОАСК, навантаження на Київський окружний адміністративний суд загалом та кожного суддю зокрема «збільшилося в декілька разів, ставши фізично й технічно непомірним для ефективного й своєчасного не лише розгляду справ, але й навіть їх первинної реєстрації, що призвело до ускладнення роботи суду та неможливості забезпечення їх розгляду суддями у розумні строки».
При цьому справи, передані до Київського окружного адміністративного суду, а в подальшому до Київського міського окружного адміністративного суду, підлягатимуть розгляду спочатку, або ж повторному розгляду зі стадії підготовчого провадження у зв’язку зі зміною складу суду.
«Це навряд чи зробить можливим дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених у статті 193 КАС України.
Крім того, на фактичний строк розгляду адміністративної справи можуть впливати зовнішні чинники, які не залежать від волі суду. Найчастіше до них належать недобросовісні дії учасників справи (несвоєчасне подання доказів, неналежне користування процесуальними правами, невиконання вимог суду, нез’явлення на судові засідання тощо), внесення змін до законодавства і, як наслідок, надходження великої кількості справ на фоні неудокомплектованості суддівського корпусу.
Також необхідно враховувати, що учасники справи нерідко намагаються будь-якими засобами затягнути розгляд справи, що в свою чергу також призводить до порушення строків розгляду справ», - вказують депутати.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.