Верховный Суд объяснил, подлежит ли отдельному апелляционному обжалованию определение следственного судьи, которым отменено постановление следователя о приостановлении досудебного расследования

Верховный Суд коллегией судей Первой судебной палаты Кассационного уголовного суда рассмотрел дело, в котором был поставлен вопрос, подлежит ли отдельному апелляционному обжалованию определение следственного судьи, которым отменено постановление следователя о приостановлении досудебного расследования.

Так, сторона обвинения считала, что следственный судья постановил определение, не предусмотренное положениями УПК и оно может быть обжаловано, исходя из общих принципов судопроизводства.

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу, в якій було поставлене питання, чи підлягає окремому апеляційному оскарженню ухвала слідчого судді, якою скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування.

Так, сторона обвинувачення вважала, що слідчий суддя постановив ухвалу, не передбачену положеннями КПК і вона може бути оскаржена, виходячи з загальних засад судочинства.

Обставини справи

6 червня 2023 року ККС ВС постановив ухвалу у справі №489/6721/21. Обставини справи були наступні.

Ухвалою слідчого судді Ленінського райсуду Миколаєва було задоволено скаргу захисника в інтересах підозрюваного і скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Оскарженою ухвалою Миколаївський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора і повернув апеляційну скаргу на підставі ч. 4 статті 399 КПК, оскільки таке рішення слідчого судді не підлягає оскарженню.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просив скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Він вважає, що ухвалене слідчим суддею рішення не передбачене нормами кримінального процесуального закону, а тому може бути оскаржене до апеляційної інстанції.

На думку прокурора, постанова слідчого про зупинення строку досудового розслідування винесена на підставі статті 615 КПК не входить до переліку рішень, які можуть бути оскарженні на підставі пункту 2 частини 1 статті 303 КПК, а тому слідчий суддя, розглянувши скаргу сторони захисту, вийшов за межі своїх повноважень.

Оцінка суду

Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу прокурора слід залишити без задоволення на таких підставах.

У цьому провадженні постановою слідчого від 11 березня 2022 року досудове розслідування зупинено на підставі пункту 3 частини 1 статті 615 КПК у зв`язку неможливістю забезпечити явку підозрюваної особи для проведення слідчих дій під час воєнного стану.

За скаргою сторони захисту слідчий суддя скасував цю постанову слідчого (див. пункт 1 вище).

Сторона обвинувачення не оспорює, що така ухвала слідчого судді не входить до переліку рішень, які відповідно до положень статті 309 КПК підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.

Водночас, вона стверджує, що сама постанова слідчого від 11 березня 2022 року не могла бути оскаржена до слідчого суддт на підставі пункту 2 частини 1 статті 303 КПК, і, відповідно, слідчий суддя не мав повноважень розглядати таку скаргу і приймати за нею рішення.

Виходячи з цього, сторона обвинувачення вважає, що слідчий суддя постановив ухвалу, не передбачену положеннями КПК і вона може бути оскаржена, виходячи з загальних засад судочинства. В обґрунтування своєї позиції обвинувачення посилається на усталену практику Суду з цього питання, де йдеться про те, що якщо слідчий суддя прийняв рішення, яке виходить за межі його повноважень, сторона не може бути обмежена в праві на апеляцію проти такого рішення.

Довід про вихід слідчого судді за межі своїх повноважень обвинувачення ґрунтує на тому, що на відміну від формулювання викладеного у пункті 2 частини 1 статті 303 КПК, яке передбачає право оскаржити рішення про зупинення «досудового розслідування», пункт 3 частини 1 статті 615 КПК передбачає рішення про зупинення «строку досудового розслідування».

Суд не вважає різницю у формулюванні у згаданих положеннях КПК вирішальною для права на оскарження постанови слідчого. У другому реченні пункту 3 частини 1 статті 615 КПК законодавець використав вираз «до зупинення досудового розслідування», що свідчить про те, що в його намір не входило виключити постанови, ухвалені слідчим на підставі цього положення, із загального права на оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 303 КПК.

Крім того, хоча на момент ухвалення слідчим постанови від 11 березня 2022 року частина 4 статті 615 КПК передбачала, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною 1 цієї статті, розглядаються «судом», вже 14 квітня 2022 року було внесено зміни до цього положення, де чітко було встановлено, що такі скарги розглядаються «слідчим суддею» відповідного суду.

Таким чином, можливість оскарження до слідчого судді рішення слідчого про зупинення строку досудового розслідування, ухвалене на виконання повноважень, визначених частиною 1 статті 615 КПК, було чітко передбачено частиною 4 цієї ж статті.

Тому Суд відхиляє довід сторони обвинувачення, що ухвала слідчого судді від 12 липня 2012 року не передбачена нормами кримінального процесуального закону і прийнята поза межами його повноважень.

Апеляційний суд, встановивши, що слідчий суддя в межах своїх повноважень прийняв рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню під час досудового розслідування, правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Суд не погоджується зі стороною обвинувачення у тому, що обмеження апеляційного оскарження у цьому випадку позбавляє сторону можливості доводити необґрунтованість ухвали слідчого судді.

Законодавець, позбавивши сторони права на апеляційне оскарження певних ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, не залишив сторони без засобів правового захисту від незаконних або необґрунтованих рішень слідчого судді. Закон надає можливість розглянути ці питання під час судового провадження, передбачивши у частині 3 статті 309 КПК, що щодо ухвал, які не оскаржуються під час досудового розслідування, можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді. Суд, отримавши такі заперечення має їх розглянути під час підготовчого провадження або під час судового розгляду, в залежності від характеру поставленого питання, і прийняти вмотивоване рішення.

Суд вже неодноразово зазначав, що суд, який розглядає обвинувачення по суті, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини для вирішення питань, важливих для виконання його завдань.

Суд зазначав про це в контексті оцінки допустимості доказів, і дійшов висновку, що з метою оцінки доказів суд наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновок про допустимість доказів, у тому числі і обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування. 

Такого ж висновку Суд дійшов при розгляді питання про правильність визначення слідчим суддею дати початку досудового розслідування. Також Суд вважав порушенням частини 3 статті 309 КПК відмову суду першої інстанції розглянути заперечення прокурора щодо ухвали слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та надати відповіді на доводи сторони обвинувачення.

Суд також враховує підхід законодавця, сформульований у статті 198 КПК, що висновки слідчого судді щодо обставин, на підставі яких приймається рішення про запобіжний захід, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду, і вважає його застосовним у певних випадках до інших рішень слідчого судді.

Такий підхід зумовлений особливим характером рішень слідчого судді, які призначені для негайного втручання судової влади в ситуацію, що загрожує порушенням прав і свобод людини. Однак такі рішення, ухвалені в умовах незакінченого розслідування, не можуть обмежувати повноваження суду, який розглядає обвинувачення по суті. Під час досудового розслідування слідчий суддя може відмовляти стороні у задоволенні тих чи інших клопотань або скарг. Наприклад, слідчий суддя може відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу або у застосуванні арешту майна, чи, навпаки, у скасуванні арешту майна. Такі рішення не обмежують повноваження суду вирішувати ці ж самі питання, виходячи з обставин, встановлених ним самостійно на підставі наданих сторонами доказів і аргументів.

Таким чином, сторона обвинувачення має можливість оспорити обґрунтованість ухвали слідчого судді, про яку йдеться у цій справі, під час підготовчого судового провадження у відповідності до частини 3 статті 309 КПК, і суд зобов`язаний розглянути ці заперечення і прийняти рішення по суті питання, ґрунтуючись на власній оцінці обставин провадження.

Отже, Верховний Суд ухвалу Миколаївського апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду залишив без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.